У травні із Дергачів, що на Харківщині, до Дідівців на Прилуччині привезли 27 коней. Кінно-спортивна школа була на базі державного біотехнологічного університету Харкова. Безкоштовна для дітей. Допомагали реабілітувати військових після поранень.
— 12 травня, о пів на одинадцяту вечора, чоловіку подзвонила тренерка кінної школи Олена Чуприна, попросила допомоги, — каже Олександра АНГЕЛЮК, прилуцька зооволонтерка. — Після того, як росіяни пішли в наступ на харківському напрямку, почало прилітати на конюшню. На території школи розривалися снаряди. Були і КАБи. Остаточно вирішили евакуйовувати коней, коли три снаряди прилетіли в конюшню. Вночі додзвонилася Валерію Дубілю, народному депутату. Взяв слухавку і дозволив користуватися своєю конюшнею. Безкоштовно, скільки потрібно буде. Раніше у Валерія Олександровича були коні. Багато років приміщення не використовувались. З шостої ранку понеділка почали там працювати. Знайшли сантехніка, який відновив водопостачання. Поставив автоматику. Але цей варіант підійде на літній період. Під зиму треба буде все переробляти.
Сильно допоміг Олег Дмитренко, фермер зі Срібнянщини. СТОВ «Цукровик». Надали свій транспорт. Міська рада підключилася, депутати.
— Перша партія коней приїхала в п’ятницю 17 травня. Везли коневозами (вантажний причіп з вікнами для перевезення коней). У три ходки. Транспорт надав Леонтій Бугайчук, директор харківського кінного заводу. Дорогу оплатила благодійна спілка «ЮАенімалс».
— Чому за допомогою звернулися до вас?
— Мій чоловік працює ветеринаром, разом навчалися з тренеркою. Коні не прості. Чемпіони, які представляли Україну за кордоном на змаганнях. Вони шикарні. Вік різний — від одного до двадцяти років. Частину вивели у відносний тил Харківщини. І, можливо, це не останні.
— Зараз ви збираєте корми для коней?
— Овес, дерть, макуха, сіно. З транспортом допомагають депутати, фермери зі Срібнянщини, Малої Дівиці, з інших куточків Прилуччини. В основному, це наші фермери, з ходу всіх не перерахую. Просто жителі приїжджають. Хто пакет яблук дасть, хто ящик моркви. Дуже потрібні гроші на медикаменти. Сьогодні привезла медикаментів на дві тисячі гривень. Кобила вдарила іншу кобилу, травмувала. Кінь перестрибнув огорожу на леваді, пошкодив ногу. Ліків для коней поки що теж немає.
— Де живуть тренери, які доглядають за кіньми?
— У мене. Троє дівчат, тренерки. Завтра, 22 травня, приїде головна тренерка, Оксана Сайнієва, і ще декілька. Всього до десяти чоловік. Зверталися до сільради. Поки що вільних будинків немає. Шукаємо, можливо, хтось із власників надасть свій будинок або безкоштовно, або в оренду.
— Держава якось посприяла з евакуацією?
— Поки що ні. Діяти треба було дуже швидко. А ви самі розумієте, що будь-яке виділення державних грошей повинно бути задокументоване. Коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, ми привезли в Прилуки звідти котиків та песиків. Вивозили з моєю колегою Оксаною Кріль. Тільки у мене жило чи 59 чи 62 собаки і 38 котиків. Всіх влаштували в родини. Жоден чотирилапий не залишився безпритульним.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ
