Говоримо із Михайлом Жироховим про те, чому росіянам на вдався наступ на Харків, чи існує загроза нового вторгнення з півночі, чи використовують росіяни хімічну зброю. Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Продовжуємо говорити про ситуацію на фронтах російсько-української війни із військовим істориком Михайлом Жироховим. Перше питання буде таке. Російський наступ на Харківщині: навіщо він взагалі був потрібен і чому росіянам не вдалося розвинути успіх?
- Потрібно розуміти, що наступ на Харківщину для росіян необхідний в плані підготовки майбутнього літнього наступу. І в оперативно-тактичному сенсі вони хотіли і досі мають плани ударити в тил нашому угрупованню, яке обороняє Купʼянськ, і таким чином прорвати фронт на великій ширині, де можна буде потім вже пускати в хід танкові частини для того, щоб вийти до Харкова. Наскільки я розумію, завдання взяти Харків у цього угруповання не стоїть і не стояла. Зараз вони знаходяться в стратегічному тупику. Якщо дивитися, наприклад, по військовій науці, по підручникам, за якими навчаються в генеральному штабі, то єдина зараз можливість для них продовжувати бойові дії – це розширити фронт. Розширити фронт – це значить на північ Харківській області і, скоріш за все, ще на Сумську область.
– Навіщо росіяни постійно бомблять Харків?
- Місто бомблять ракетами, КАБами. Навіщо росіяни це роблять? Ну, перш за все, це цивільне населення. Для того, щоб зробити Харків безлюдним, щоб виїхали люди. Щоб можливо зробити його такою собі сірою зоною, якщо це правильно буде сказати, для того, щоб там максимально знизити кількість цивільних і таким чином і підтримку військових в тому числі.
- Ви згадали концентрацію російських військ на кордоні із Сумщиною. Знаємо, що на кордонах із Чернігівщиною теж вони мають якісь сили. Наскільки взагалі варто очікувати повторного наступу?
- Офіційно такі дані – це ІПСО. Вчора Центр протидії дезінформації випустив бюлетень, в якому говорили, що найближчими тижнями росіяни будуть використовувати фейки про те, що Росія буде наступати і зі сторони Білорусії, або разом з білорусами. Тобто реально є бойові підрозділи, реально є угруповання, але знову ж таки ми вже неодноразово з вами говорили, що його недостатньо. Скоріше за все, якщо росіяни будуть і далі на Харківщині отримувати відсіч, то вони зможуть організувати якусь провокацію. І виключно у медійному плані, у плані ІПСО.
Я так розумію, і наскільки відомо, що білоруський диктатор не хоче вступати в війну. І зараз вже не лютий 2022 року, у росіян стільки сил та засобів не мають. І Путіна основне завдання – втягнути білоруську армію у війну. В той же час для невеликої Білорусі втрати, які несуть, наприклад, російські збройні сили, вони неприйнятні. І це Лукашенко дуже добре розуміє. І в своїй манері він намагається "прослизнути між крапельками", щоб не брати участь у війні. Ми розуміємо, що вони самі бояться.
– Якщо Захід дозволить бити своєю зброєю по російській території, щось зміниться?
- По-перше, нам потрібно дозвіл тільки однієї країни по великому рахунку, тому що далекобійну зброю нам дає виключно Великобританія і США. Перша, наскільки мені відомо, вже дала дозвіл на використання крилатих ракет «STORMSHADOW» повітряного базування по цілям на території Російської Федерації. Якщо буде даний дозвіл, то дуже велика кількість цілей може попасти під удар, перш за все, військова інфраструктура. Наприклад, те угруповання, яке наступає на Харків. Фактично, зараз всі їх тили знаходяться на території Білгородської області. Там дістають час від часу тільки наші безпілотники. Але вони мають доволі обмежені бойові можливості, там до 10 кілограм бойової частини. Цього мало для того, щоб нанести величезну шкоду росіянам. А наносити удари по їх тилам – це була така би класна ідея. Цілей достатньо багато, був би дозвіл і більше ракет для того.
Автори: Арсен Чепурний, Дмитро Фальчевський
- Була інформація, що росіяни використовують хімічну зброю. Чутки чи ні?
- Це використання має величезну, більше медійну складову. Перед самим розпадом СРСР були підписані домовленості, за якими і США та СРСР арсенали хімічної зброї скорочували до нуля. І тому це було виконано до 1997-1998 року. Росіяни використовують два види. Перше, це скиди із безпілотників, це гранати з сльозогінним газом, які використовуються для розгону натовпу поліцейськими силами. Вони закидають їх у бліндаж, і коли обмежена площа, воно має велику концентрацію. Людина вибігає з бліндажу, і потім її вражають бойові дрони. Друге - саморобні пристрої, використовують синільну кислота, інші сполуки. Тому роблять саморобні вибухові пристрої, які мають наповнення. Це більш небезпечно для наших військ. Але воно діє тільки в замкнутому просторі. Наприклад, хімічна зброя використовувалась під час Першої світової війни, але тоді була велика концентрація газів, щоб вони для людей бути небезпечним. Але в цілому військової хімічної зброї у росіян немає. Я впевнений, якщо б вона була в арсеналах, на жаль, вони б використовували її дуже і дуже потужно.
- Загальна ситуація на фронті. Що там зараз відбувається?
- Ситуація досить важка. Можна говорити про Покровський напрямок, це вже не Авдіївський, це вже Покровський напрямок, де росіяни дуже невеликими кроками по 150 -250 метрів просуваються. Наші військові, особливо це стало видно після того, як Сирський став главкомом, вони відсуваються до підготовлених позицій. І ці підготовлені позиції – це така невеличка річка Волча, і канал Сіверський Донець - Донбас. Із правого берега зараз дуже потужно фортифікується, там знаходяться оперативні резерви. Наші військові вони відходять, але це не бігство, це відпрацьовані маневри. Але, на жаль, втрата території завжди дуже неприємна. Але втрата людей і техніки в наших умовах ще більш неприємна, тому така тактика там зараз використовується.
Далі росіяни йдуть на Мар'їнсько -Кураховському напрямку, де вони сунуть на Нетайлово, до Карловки. Щодо Часового Яру ситуація важка, але росіяни там стоять перед вибором. Бо напряму штурмувати вони вже не можуть, їм не достатньо сил, їм потрібно якось обходити, або з півночі або з півня.
Намагаються росіяни йти на Запоріжжі, на Вербове, Старомайорське. Там досить потужні бої, але тактичне просування, знову ж, дуже-дуже невелике. Очевидно зараз, що сил для того, щоб вести наступ паралельно на двох напрямках, вони ще більш-менш спроможні. Але три, чотири, п 'ять напрямків, як це було, наприклад, минулого року, вони вже не можуть. Тому тут витримати ще тиждень-два, коли піде вже велика кількість снарядів з чеської ініціативи, американська допомога піде, і тоді ситуація, можливо, буде нормалізувати.
* * *
Дивіться попередні випуски програми:
