Села, багатші за сусідні, — не вигадка! Є такі, де в усіх не ледачих копійка в кишені водиться. Зуміли люди за себе постояти, відбитися і в старі, і в нові часи і заробляти. Від кого відбитися? Від влади, від бандитів, та наче ви самі не знаєте, як доводиться захищати своє. Розпитуємо про багатші села колег, редакторів місцевих газет. Вони добре знають громаду, її проблеми і переваги.
Багатші села на Новгород-Сіверщині там, де є дачники
Так вважає Ганна Халіман, редакторка районної газети «Сіверський край»
— Багатші села в нас — на південь від Новгорода-Сіверського, — міркує Ганна ХАЛІМАН, редакторка районної газети «Сіверський край». — Багатшими завжди себе вважали Орлівка, Дігтярівка, Кудлаївка, Блистова, Лоска, Горбове, Комань, Дробишів, Араповичі. Приміські, під самим Новгородом, де багато дачників. З Новгорода-Сіверського і Шостки (Сумщина), також з Чернігова та інших міст. Кажуть, нібито в Алли Ярової, голови правління «Чернігівгазу», дача там є.
На північ від Новгорода-Сіверського села бідніші. А зараз, коли дістають обстріли, вони не тільки бідні, а й безлюдні. У Новгород-Сіверській громаді в Красному хуторі і Мурав’ях взагалі нікого не лишилося. А в Мурав’ях фермери були, вирощували огірки, помідори. Через рашистів усі виїхали. І в Семенівській громаді такі села є, де жодної людини не залишилося.
А на півдні, — повертається Ганна Петрівна до дачної теми, — люди скупили хати і живуть. Своїм трудом городи обробляють. Ваблять не так ліси, як річка Десна. Можливість купатися, рибалити. Там і земля хороша, родюча.
Багатшим селом вважалося Чайкине, де народився експрезидент Леонід Кучма. І сусіднє село Карабани. Ферма хороша. Хлібозавод був, але недовго працював. Завод переробний. Колись давно виготовляли ковбаси. Періодично робили дуже смачну тушонку. Ще рік назад їхню тушонку можна було купити. Чайкине теж обстрілювали, це бізнесу не сприяє.
Село Лоска було відоме зеленим туризмом. Там родина Мишко розвивала апітерапію. Тобто лікування бджолами. Будиночок побудували над вуликами. Люди приїздили, відпочивали, зміцнювали нервову систему.
— Дачників через війну поменшало?
— Хто мав дачі, той і має. Там може бути безпечніше, ніж у великому місті.
На Новгород-Сіверщині в перший день війни підірвали міст через Десну Яке це було правильне рішення! Той міст, що на Шостку. Менший, ніж біля Сосниці та Чернігова, адже Десна тут вужча. Новгород-Сіверський відразу став тупиковим — дороги через нього нікуди немає. І куди тим рашистам було йти? Ткнулися до мосту — мосту немає. Вони й рушили назад. А якби міст був, невідомо, як склалося б.
Гнідинці, Журавка, Озеряни— найбагатші
— Найбагатші села на Варвинщині — найбільші, — вважає Євгенія ЗИМА, редакторка газети «Слово Варвинщини». — Це Гнідинці, Журавка. В обох збереглося сільгоспвиробництво. У Гнідинцях працює ТОВ «Прогрес», є ферма. Живуть нафтовики. У селі розташований найбільший в області газопереробний завод («Вісник» неодноразово писав про Гнідинцівський ГПЗ, проблеми з сировиною, ліцензією, мітинги, хороші колишні зарплати і невиплати зараз. — Авт.). Журавка відома племзаводом, м’ясопереробним комплексом.
— До багатших сіл відносяться й Озеряни, — додає Людмила ПЄТУХОВА, фахівець із зв’язків з громадськістю Варвинської громади. — В Озерянах працює агрохолдинг «Кернел» (у 2001 році в Озерянах Сергій Гайдай заснував компанію «Дружба-Нова», яка згодом увійшла в «Кернел». — Авт.). Є велика зерносушарка, обробляють землю. Багатші села — ті, де є люди, є робота для молодих, яка б дозволяла утримувати сім’ю.
З картоплі — на молоко
Людмила Ковальчук, редакторка газети «Нові горизонти», Короп:
— Село Авдіївка на Сосниччині декілька років тому приєдналося до Понорницької громади. Село відоме картопляними фермерами, яких більше десятка. Віктор Іващенко, голова громади, — колишній фермер. Після обрання передав свої справи сину.
41-річний Юрій Кобизький, місцевий фермер, раніше теж займався картоплею. Має чимало землі. А потім перейшов на молоко. Кобизький, керівник фермерського господарства «Білі Роси», відкрив своє виробництво в селі Деснянське Понорницької громади.
До війни виготовляв молоко екстракласу, продавав на заводи «Сандора» та «Лакталіс», які спеціалізувалися, зокрема, на дитячому харчуванні. Війна внесла корективи. Кобизький мав до тисячі голів лише дійного стада. Молока було багато. Віддавали даром, продавали за копійки, щоб відбити вартість бензину. Люди не могли стільки спожити. До 20 тонн щодня доводилося виливати, мали чималі збитки. Тому Юрій Петрович вирішив зайнятися переробкою молока. Цех сучасний, новітнє обладнання. Усе чисто, навіть стерильно. Робить різноманітні сири, сиркові маси, масло, кефір, сметану, молоко, йогурти. На підприємстві працюють понад 20 людей, бере тільки місцевих жителів. Лише Людмила Василець, лаборантка, їздить із Шостки, а Наталія Мельник, технолог, — із Коропа.
Уже з осені 2022 року охопив усю Чернігівську область, частину Сумської і Київську. Продукцію розвозять до 360 магазинів області. З новою продукцією важко заходити у великі торгові мережі та конкурувати з іншими виробниками. Вибір молочки там чималий.
Чипси і сири
Олена Кузьменко, редакторка газети «Вісті Сосниччини», Сосниця
— Сказала б, що Авдіївка із-за врожайності, але тепер вона належить до складу Понорницької громади. Не відзначу прям багатше, але, на мій погляд, із найпросунутіших — Змітнів. Там філія «Біотех ЛТД», саджають спеціальну картоплю для чипсів. Проблем зі збутом немає, оскільки вирощують її для заводу, що в селі Городище Бориспільського району на Київщині.
Навіть під час війни, у 2022 році, підприємець Роман Солодаренко, який родом з Кудрівки, відкрив у селі власну сироварню «Кудрівські сири», де з натурального молока та закваски виробляє близько восьми видів продукції.
Із Сосниці багато людей повиїжджало, коли вона стала громадою, втратила статус райцентру. Совбез приєднали до Корюківки, немає відділів поліції, рацсу, адміністрації — це все впливає на рішення людей переїхати або знайти роботу в іншому місці.
"Час Чернігівський" писав про села:
- У Седневі сплели сітку до дня перемоги України і ярмаркували для допомоги ЗСУ
- Новини громад: у прикордонній Городні займаються облаштуванням зон відпочинку та поєднують бібліотеку з батутом
- Сім хлопців, одна дівчина — випускники школи в громаді
Джерело: "Вісник Ч", автори Валерія ЄГОРОВА, Тамара КРАВЧЕНКО, Ольга САМСОНЕНКО
