Як буде сіятися цього року Прилуччина: як впливає на це гуманітарне розмінування та цукровий буряк?

Дефіцит добрив та вибухівка на полях - чи не найголовніші перепони на шляху ефективного аграрного сезону. Принаймні у Прилуцькому районі, говорить голова Прилуцької РВА Володимир Чернов.

Аграрний сезон для цього куточка Чернігівщини має виняткову важливість, адже найбільша частина доходу Прилуцького району – від аграрних підприємств.

Торік в районі засіяли 250 тис га, з них 150 тис – зернобобовими культурами. Технічні культури займали 90,6 тис га, кормові –  9,4 тис. Скільки і чого буде цього сезону напевне - поки ще під питанням. Але, загалом, кукурудза найпопулярніша. Також сіють сою, менше – жита, озимої пшениці. Є озимий ріпак, соняшник. Гречка, але її мало, бо потребує багато уваги й догляду.

Посівний сезон нині залежить від доставки посівного матеріалу, а особливо – міндобрив. Раніше вони надходили з росії та білорусі, що було близько. Тепер доставляють з портових областей України.

«Але аграрії все ж планують нині засіяти весь земельний фонд. А це понад 270 тисяч гектарів», - зауважує Чернов.

Інша проблема - те, що затягнулося в часі гуманітарне та оперативне розмінування. Окрім того, ще з минулого року відчувався брак спеціалістів-саперів. А час був вже втрачений на посів деяких культур. Вони не встигли би дозріти, й це стало би збитком для аграріїв.

Як інформує ГУ ДСНС у Чернігівській області, у 13-20 березня піротехнічні розрахунки 13 разів залучалися до знешкодження вибухонебезпечних предметів, вилучили 74 ВНП. Всього з початку воєнних дій вилучено 49353 вибухонебезпечні предмети.

Але цьогоріч, сподівається Чернов, земля не гулятиме. Наприклад, планується засіяти земельні ділянки під цукровий буряк. На Прилуччині, на території Линовицької громади є цукровий завод. Торік його керівництво зупинило діяльність цього підприємства. І поля не засаджували. Нині, попередньо, завод поки не працюватиме. Але частина полів усе ж буде з буряком. Його перероблятимуть на Полтавщині, звітує голова РВА.

Кукурудза торік дала хороші врожаї, частина її (8%)  збирається й досі. Але це нормальна практика. Бо частина аграріїв мають обмежені можливості сушіння та зберігання. До того ж це дороговартісна процедура, тому деякі підприємці продумано залишають кукурудзу на полях аж до весни, доповнює Чернов.

У тій же таки Ліновиці, а ще у Варві, з відходів аграрного сектору виробляють біогаз. Підприємці розробили проєкт: хочуть довести виробництво газу до того рівня, щоби його можна було запустити в мережу.

«Нині вони переробляють біогаз на електроенергію. Це група компаній, яка має чимало ферм. І вони сіють кукурудзу, а до відходів додають відповідні концентрати. І продукують виробництво газу.

Тому цей процес не спиниться. Але шкода, що в Линовиці не запрацює завод. Бо то близько 500 робочих місць. Вони вивільняються, хоча мова йде поки що про тимчасове призупинення», - коментує Володимир Чернов.

І підкреслює: враховуючи важливість фермерської праці для регіоні - також існує і бронь для аграріїв для відтермінування військової служби.

«Скрізь свої норми. Але до 50 % працівників аграрного сектору можна бронювати. Зараз до РВА з цього приводу звертаються багато підприємств», - каже Чернов.

Війна внесла свої корективи. І не всі господарства, здебільшого – фермерські, нині на плаву. Є такі, що тимчасово передають свій земельний фонд у суборенду потужнішим аграріям.

Аби підтримати аграрний сектор - цьогоріч заплановані і дотації аграріям. Є певні критерії. І більше преференцій отримають фермерські господарства, як і торік. Скільки для цього коштів буде виділено на обласні бюджети, поки що невідомо. А від них залежить, і які обласні програми реалізуватимуться. Володимир Чернов сподівається, що нинішнє фінансування буде більшим і кращим.

"Час Чернігівський" писав про фермерів:

• Росіяни знищили під Черніговом фермерське господарство, яке будувалося 17 років. Збитків на $700 тис.
• Як живуть і працюють чернігівські аграрії у "червоній зоні"
• Як вродила картопля на Чернігівщині і чому аграрії не поспішають її продавати