Під час виконання бойового завдання на Сумщині, загинув захисник з Іванівської громади Олексій Віталійович Шиш, повідомила голова громади Олена Швидка.
Чоловіку було лише 32 роки.
«Кожна така звістка стає нестерпним болем… Українське військо втратило відмінного бійця, здатного швидко оцінювати ситуацію, передбачати ризики, мотивувати побратимів і підтримувати їх моральний дух. А родина Олексія Шиша залишилась без найкращого люблячого сина та брата…», - висловили співчуття у громаді.
Що відомо про захисника
Олексій Шиш родом із села Ладинка Іванівської громади. Тут зростав і навчався, у 2008 році закінчив школу.
Всюди знаходив друзів, був товариським, веселим, уважним і турботливим хлопцем. Часто допомагав рідним по господарству. Мав золоті руки, тому легко Олексію вдалавась будь-яка справа, за яку він брався.
Олексій Шиш на позивний «Мольфар» - один з тих, хто з початком повномаштабного вторгнення росії в Україну пішов захищати рідну Чернігівщину добровольцем. Зі своїм підрозділом у складі 21 окремого батальйону ОК «Північ» перебував на оборонних позиціях у районі міського кладовища «Яцево» на початку березня 2022-го. Пізніше був Бахмут, Лиман, Соледар, Сумщина…
За службу нагороджений медалями «За оборону Чернігова» та «За мужність», відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
«Завжди пам’ятаймо, що у Олексія, котрий лише починав творити самостійне життя та мав плани на майбутнє, могло бути в житті дуже багато добрих і світлих подій, але він загинув у бою за Україну, заплативши за мир та наш спокій найдорожою ціною – своїм життям. Дуже шкода, що з життя ідуть такі молоді люди…Це горе, від якого немає ліків. Нехай Господь Бог оберігає добру, чисту та світлу душу нашого Захисника», - йдеться на сторінці Іванівської сільської ради.
Про церемонію прощання з військовим повідомлять пізніше.
Марія Пучинець, журналістка:
- Кажуть, Герої не вмирають, але це не так. Війна, с..ка, забирає НАЙКРАЩИХ!!!!
Льошка "Мольфар" Олексій Шиш , як же так 😭😭😭 Не можу, не хочу в це вірити. Ти без перебільшень був кращим з кращих!!! Мужній, сміливий , надійний, життєрадісний. Пройшовши пекло Чернігова, Бахмуту, Харківщина та Курщини ти ніколи не втрачав почуття гумору. Приклад мужності і відваги, приклад справжнього чоловіка.
Ти ще стільки всього не встиг зробити...Легких хмаринок тобі, дружочок. Нам тебе буде дуже не вистачати.
Катерина Авдєєнко:
- 😭Нестерпний біль… Руки тремтять, слова застрягають у горлі, а серце… Серце розбите на тисячу уламків.💔
Мольфарчик, Олексій Шиш …Ти не просто був – ти горів, світив, жив на повну. А тепер тебе нема. Як це прийняти? Як змиритися з тим, що війна знову забрала найкращого?
Війна, сука, не питає, не жаліє, не лишає вибору. Вона краде тих, хто мав творити, мріяти, жити. Краде наших друзів, братів, тих, з ким хотілося йти далі. І від цього хочеться кричати, ламати цей світ, який забирає найдорожче…
Не можу цього витримати… Я хотіла їздити до тебе в гості, хотіла одружити тебе, хотіла нарешті стати твоєю кумою… А не вибирати місце на кладовищі.
Друже, ти назавжди залишишся в наших серцях. Пам’ять про тебе – не просто слова, це те, що горітиме в нас, поки ми живі. Спочивай з миром… Ми не забудемо.
Найщиріші співчуття рідним та близьким😭
"Час Чернігівський" писав про таке:
