Із війни на город приїхав Олександр Чорненький із села Лихачів, Мринська громада. Везе гній на город.
— Но, но, — стоїть на возі і смикає за віжки 45-річний Олександр. — Я служу, у вихідний приїхав батьку допомогти, — каже. — До вечора багато треба встигнути.
* * *
На одній з околиць села на город на мотоблоці заїжджає 62-річний Віталій ФЕДЬКО. Тягне своєю технікою невеликий саморобний причіп з гноєм.
— Допомагаю односелиці. Колись разом у школу ходили. Її син з Києва приїхав та колишнього колегу попросила. Утрьох помаленьку і вивеземо. Гній свинячий. Коров’ячого нині дуже мало. Раніше в селі було триста корів, тепер 20 лишилося. У старих уже сили не ті, а молодь не хоче тримати.
— Якщо купувати з доставкою, скільки коштує тракторний причіп коров’ячого?
— Понад п’ять тисяч гривень. (Віз — 500 гривень. — Авт.).
* * *
У дворі 61-річної Тетяни МИКУЛЕНКО, звідки вивозять, ще залишилася невелика купка.
— З осені збирала курячий послід і свинячий, — жінка веде у хлів до рябого кабанця, основного «виробника» натурального добрива. Побачивши чужих людей, порося навіть не підійшло до кияха, котрим хотіли пригостити. Виявилося, зранку добре наїлося. Буде гній на наступну весну.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА, Марина ЗАБІЯН
"Час Чернігівський" писав про таке:
- 74-річний селянин обновив трактор на 50 тисяч і знову оре городи
- Почім орють і копають городи на Чернігівщині
- Військовий став фермером: влаштував на роботу жінку - навчає на трактористку
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
