У громадах Чернігівщині поховали сімох загиблих бійців ЗСУ

Чер 18, 06:11

3850

У громадах Чернігівщині поховали сімох загиблих бійців ЗСУ

Володимир Чешулько, Артем Нагайченко, Олександр Борисенко, Андрій Литвиненко, Анатолій Надточій, Олександр Даніш, Олексій Романовський

17 червня в останню путь провели сімох воїнів, які віддано боронили Україну та полягли у бою за її Незалежність! Володимира Чешулька поховали у Бобровицькій громаді, Артема Нагайченка та Олександра Борисенка - у Сновській, Андрія Литвиненка - у Ніжині, Анатолія Надточія - у Кіптівській грмомаді, Олександра Даніша - у Носівській, Олексія Романовського - у Прилуках.


Солдат Володимир Чешулько народився 12 березня 2003 року. У 2020 році закінчив Озерянську школу, після чого вступив до Київського вищого професійного училища будівництва та архітектури.

У лютому цього року Володимир долучився до лав оборонців Батьківщини та розпочав проходження військової служби за контрактом у складі одного з підрозділів військової частини А4741.

На жаль, 9 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу одного з населених пунктів Запорізької області Володимир загинув. Попрощалися з 20-річним воїном у Бобровиці, поховали на кладовищі села Озеряни.


Старший солдат Артем Нагайченко народився 24 квітня 1993 року в Чернігові. Проживав у селі Попільня, Сновська громада. У 2010 році закінчив місцеву школу, а у 2015 році отримав диплом про вищу освіту у Чернігівському Національному технологічному університеті. Протягом 2019-2020 років чоловік проходив строкову військову службу, після чого працював продавцем-консультантом в мережі магазинів "АТБ" у Києві.

У перший день повномасштабного ворожого вторгнення Артем вступив до лав ЗС України, долучившись до одного з підрозділів військової частини А1815. Службу ніс на посаді стрільця-помічника гранатометника.

На жаль, 12 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Артем загинув, потрапивши під ворожий мінометний обстріл. Попрощалися з воїном у селі Попільня, поховали його на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишились мати, батько та брат.

Старший сержант Олександр Борисенко народився 9 лютого 1984 року у Сновську, де закінчив школу№ 3. Протягом 2002-2003 років проходив строкову військову службу. У 2013 році закінчив Сновське вище професійне училище лісового господарства, опанувавши спеціальність «вальник лісу». З 2013 року працював електромонтером у ВП «Конотопська дистанція електропостачання».

На захист України Олександр став ще у 2015-му та протягом року проходив службу в одному з підрозділів військової частини В0693, тому дізнавшись про повномасштабне вторгнення російських військ у лютому 2022 року не роздумуючи у перший же день прийшов до місцевого ТЦК та СП.

Службу проходив в одному з підрозділів військової частини А1815 на посаді командира стрілецького відділення. На жаль, 12 червня 2023 року під час боїв в районі одного з сіл Донеччини Олександр загинув. Попрощалися з воїном у Сновську, поховали на кладовищі села Займище. Вдома на нього чекали мати та брат.

Олександр Борисенко та Артем Нагайченко  товаришували, разом стали на захист рідної держави і разом героїчно загинули 12 червня .


Солдат Андрій Литвиненко народився 18 травня 1986 року в селі Лустівка, Талалаївська сільська рада. Згодом разом з родиною переїхав до Ніжина, тут закінчив місцеву школу №1, після чого протягом 2004-2005 років проходив строкову військову службу в місті Севастополь.

Після закінчення строкової служби пішов працювати та у 2014 році вирішив долучитися до лав ЗС України - брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході держави. Далі повернувся до цивільного життя та працював охоронцем, але 24 лютого 2022 року знову став до лав Захисників. Під час оборони Чернігова отримав поранення та після реабілітації продовжив службу у складі одного з підрозділів військової частини А1815.

У травні Андрій разом з побратимами вирушив обороняти східні области України, але, на жаль, 12 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, рятуючи побратима, Андрій отримав смертельні поранення . Вдома на нього чекали дружина, маленька донечка та мама. Попрощалися з Захисником у Ніжині, поховали на місцевому кладовищі.


Солдат Анатолій Надточій народився 6 червня 1977 року в селі Підлісне, Кіптівська громада. Тут закінчив місцеву загальноосвітню школу, після чого протягом 1995-1996 років проходив строкову військову службу. Працював Анатолій в дослідному господарстві "Прогрес" в рідному селі.

Навесні цього року його призвали до лав ЗСУ у 54 механізовану бригаду на посаду водія гранатометного відділення до взводу вогневої підтримки.

На жаль під час повномасштабних бойових дій на Бахмутському напрямку 6 чеврня 2023 року Анатолій героїчно загинув.

Попрощалися з воїном у Козельці, поховали його на кладовищі рідного села.


Солдат Олександр Даніш народився 9 березня 1994 року в селі Володькова Дівиця. Тут закінчив місцеву школу, потім вивчився за спеціальністю "машиніст електропоїзда метрополітену". Проходив строкову військову службу, був активним учасником Революції Гідності. Згодом долучився до оборонців Батьківщини та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України.

У грудні 2022 року Олександр вирішив знову стати до лав оборонців України, долучившись до складу одного з підрозділів військової частини А4674.

На жаль, 14 червня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Олександр отримав смертельні поранення. Попрощалися з воїном на його малій батьківщині, поховали на місцевому кладовищі.


Старший солдат Олексій Романовський народився 9 липня 1991 року в місті Красноград Харківської області . Згодом разом з родиною переїхав до Прилук, де у 1997 році пішов в перший клас місцевої школи № 2. Після закінчення 9-ти класів вступив до Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка на відділення фізичної культури, який закінчив у 2010 році, опанувавши професію вчителя фізичного виховання. Під час навчання неодноразово брав участь у змаганнях з різних видів спорту - легкої атлетики, баскетболу, волейболу та футболу.

До лав ЗСУ Олексій долучився ще у 2012-му році, протягом року проходив службу у ВМС в Миколаєві та Сімферополі. У 2014-му продовжив проходження військової служби, з липня по жовтень того ж року брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України. Потім з 2015-го по 2019-й роки працював вчителем фізичної культури у Прилуцькій загальноосвітній школі №2, а у 2018 році закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, де здобув кваліфікацію бакалавр за напрямом "вчитель фізичної культури".

Повернутися на війну чоловіку довелося у квітні 2022 року. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А0222, а потім військової частини А4118 на посаді командира бойової машини.

На жаль, 8 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Олексій загинув. Попрощалися з воїном у Прилуках, поховали на місцевому кладовищі.

"Час Чернігівський" писав про загиблих Героїв: 

Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП

Схожі новини

Воював із перших днів вторгнення: у Чернігові поховали бійця

Гру 06, 09:12

Росіяни обстріляли прикордоння Чернігівщини ракетами з літака

Гру 06, 08:25

Прилучанин Дмитро Сова, відомий актор, служить у війську

Гру 06, 07:55

Російська ДРГ вбила 24-річного прикордонника з Носівки

Гру 05, 18:59

НАБУ та САП завершили слідство по нардепу Гуньку

Гру 05, 17:11

Пряма мова

НАШІ ЛЮДИ: майор служби цивільного захисту про пожежно-прикладний спорт

Гру 05, 16:08

Як дістатися з Чернігова до Карпат? Укрзалізниця оприлюднила новий графік руху пасажирських поїздів

Гру 05, 15:14

ТОП-переглядів