17-річна Дарина ФЕННО, випускниця школи №2 зі Сновська, другий рік живе в польському Пшеворську. Вивчає перукарське мистецтво, польську мову, виступає на конкурсах краси.
— Другий рік навчаюся в польській професійній школі, — розповідає про себе — радіє Дарина Фенно. — Це щось на зразок нашого технікуму. Через рік отримаю диплом європейського зразка, буду майстер-перукар, візажист-стиліст. Коли думала, ким хочу стати, обирала між гарними зачісками, манікюром і поліцейською. Знайомі порадили саме цю школу в Пшеворську. Батьки проти не були. В Україні війна, у Польщі спокійно.
— Здала екзамени, — розповідає, як вступити в польську школу. — Результати мультимедійного тесту надсилати не потрібно. Одна з умов — знання польської мови. Бо навчання тільки польською. Пройшла онлайн-курси за два місяці. Зараз, провчившись півтора року, польську розумію, розмовляю, але досконало мову ще не вивчила.
Навчання безкоштовне. За гуртожиток (проживання і харчування) треба платити. За місяць виходить десь п’ять тисяч гривень. Мій ранок у Польщі починається о шостій. Збираюся на навчання. Гуртожиток далеко від школи, треба їхати автобусом хвилин 20. Кожного місяця купую проїзний квиток. Коштує 500 гривень. Але це зі студентською знижкою. Стипендію не отримую.
У гуртожитку є їдальня. Кухарі готують три рази на день. З їжею можна не морочитися. День харчування обходиться у 18 злотих, це 170 гривень. На вихідні можна готувати на кухні. Варимо супи, картоплю. Але не завжди хочеться стояти біля плити. Виходимо в місто, у кафе.
Гуртожиток з хорошим ремонтом. Класи з мультимедійними дошками. Крейдою писати не потрібно. Навчальний процес триває так само, як в Україні. Зараз у нас канікули, а 20 січня повертаюся до Пшеворська. До Чернігова — маршруткою. А далі — потягом до Львова і польського Пшемисля. Дорога обходиться в 700 гривень. Коли їхала на навчання вперше, мати провела до Львова. Далі вже сама.
— Картоплю в Польщу везеш з дому? Зазвичай студенти після канікул на навчання їдуть з важкими торбами городини, консервації, м’ясом, салом.
— Ні. З дому їду тільки з речами. Без судочків-лоточків. Треба перетинати кордон, не все можна везти. Маминої їжі дуже не вистачає. Хочеться домашнього. Польські кухарі в їдальні готують не такі супи, як удома. Наприклад, кладуть горох і вермішель. А в борщ не додають капусту, моркву. На смак не таке. Часто готують рис, запечений з яблуками, і поливають йогуртом. А мені така страва не дуже подобається.
Коли їду додому, мамі кажу, що приготувати. Останній раз замовила шашлик. Салати. І майонезні, і з іншими заправками. Зустрічають мене з накритим столом, як на свято. Шашлик смажить тато. А я їм везу польські смаколики.
У мене є менший брат, вчиться в школі. Удома, поки на канікулах, з друзями гуляю або мамі по дому допомагаю. Частенько їжджу до бабусі, вона в Петрівці живе. Мама не працює. Тато приватний підприємець, виготовляє вироби з металу.
— Перші гроші вже заробила?
— До нас приходять поляки і полячки, аби ми робили зачіски, стрижки. За це приносять шоколадки або інші гостинці. Тренуюся, набиваю руку. Удома зі своїх гроші не беру. Пофарбувати волосся просять бабуся, мама. Подружки.
У групі є полька, яка полюбляє експериментувати. Фарбує волосся в рожевий або в інший яскравий колір. Зараз вона з рожевим волоссям, у такий же колір пофарбувала і брови. Я таким не займаюся, люблю натуральні кольори.
Зачіски практикуємо на собі. Але є і ляльки-манекени з довгим волоссям. Два дні на тиждень у нас практика. Усі матеріали в школі є. Свого на навчання не купуємо.
6 грудня, коли приходить святий Миколай, до нас в школу завітав Санта. Пригощав цукерками. А при вході в гуртожиток інший Санта запитував, чи добре себе поводила цього року. І роздавав подаруночки. Цукерки. Це нам влаштувало керівництво учбового закладу.
— Чи може школа допомогти з працевлаштуванням?
— Перукарям треба самостійно шукати роботу. У нашій професійній школі навчаються також на зварювальників. От їм можуть допомогти з роботою. Але я після навчання хочу повернутися додому.
Авторка: Юлія СЕМЕНЕЦЬ, "Вісник Ч" Фото з архіву Дарини ФЕННО
"Час Чернігівський" писав про таке: 24-річна дівчина з Чернігіщини змінила імідж та заробляє гроші на квартиру в Києві
