Про що мова? Про продукт каналу “1+1”, який виклав у відкритий доступ всі вісім серій документального циклу “Українські палаци. Золота доба”. Автором циклу виступив відомий тележурналіст Акім Галімов. У качанівській серій (хронометраж близько 20 хв) розповідається про те, чому Шевченко та Гоголь зловживали гостинністю власника КачанІвки (саме так, наголос на і), чому парк при палаці завбільшки з європейську країну і багато іншого. Нині комплекс відомий тим, що тут знімали популярний телесеріал «Кріпосна».
Цей проєкт являє собою 8 коротких серій, кожна з яких присвячена історії втрачених або зруйнованих українських палаців та їхніх власників. Створений продюсером Акімом Галімовим разом із командою істориків, архітекторів з 3D реконструкцій та спеціалістів VFX.
Крім Качанівсього палацу до першого сезону проєкту потрапили: палац Потоцьких в Антонінах (Хмельницька обл.), палац у Сколе та братів Гределів (Львівська обл.), палаци князів Сангушків в Ізяславі та Славуті (Хмельницька обл.), палац бізнесмена Леопольда Кеніга в Шарівці (Харківська обл), неомавританський палац у Курісовому (Одеська обл), палац Фальц-Фейнів в Новоолександрівці (Херсонська обл.) та замок-палац у Жовкві гетьмана і воєводи Станіслава Жолкєвського.
Переглянути фільм про палац у Качанівці – за посиланням
Для довідки. Палац із присадибними ділянками та одним із найбільших пейзажних парків у Європі був зведений у 70-х рр XVIII ст. графом П. Рум’янцевим-Задунайським. Потім його власним став поміщик Почека. У 1824 році садибу успадкував Г. Тарновський. Під час господарювання Григорія Степановича Тарновського та його нащадків комплекс переживав один із кращих періодів свого розвитку і став важливим культурним і мистецьким центром.
Палац перебудували на двоповерховий із флігелями й баштами, звели Георгіївську церкву. Тому він носить ім’я Тарновських.Тут часто гостювали і творили видатні діячі культури, серед яких — Шевченко, Костомаров, Глінка, Гоголь, Щепкін, Рєпін, Максимович та інші. Крім того, садиба прославилася унікальною колекцією предметів часів козаччини та речей, пов’язаних із життям і творчістю Шевченка, яку зібрав Тарновський. «Качанівка» була справжнім музеєм.
Наприкінці XIX століття Качанівка перейшла у володіння до цукрових магнатів Харитоненків, які господарювали тут до приходу більшовиків. За радянської влади в комплексі діяла дитяча комуна, шпиталь, туберкульозний санаторій. Нині тут працює Національний історико – культурний заповідник «Качанівка».
Читати також: НАШІ ЛЮДИ. Володимир Пилипенко про зміни в Чернігові після боїв, нові маршрути екскурсій та історичні аналогії
