Андрій Кокотюха, автор 110 опублікованих творів, поскаржився у соцмережах на відому платформу популяризації української культури - «Книжковий Арсенал».
За його словами, авторові організатори відмовили в участі. Але є нюанси. Кокотюха зазначив, що має можливість брати участь лише як запрошений автор на стендах видавців, або у форматі автограф-сесії. Однак, письменника та платника податків це не влаштовує.
Натомість він хоче мати свій персональний стенд. Андрій Кокотюха давно в топ-списку найбільш прибуткових українських письменників. В 2023-2024 він заробив близько мільйона грн.
«…мені, автору 110 виданих книжок, відмовлено в участі. Не лише мені. І не лише цього року. Я як автор не можу заплатити за місце учасника. Приходити можу, аби взяти участь у презентаціях себе на стендах своїх видавців. У суботу третю презентацію зірвала повітряна тривога. Але ці презентації насправді себе вичерпали принаймні для мене і без російських загроз. Пояснюю: коли в мене стенд і на столах лежить 70 книжок мого авторства, я продаю за годину в рази більше, ніж коли стовбичу десь на іншому стенді біля кількох книжок свого авторства. Точкові презентації та автограф-сесії для мене і на мене вже не працюють давно», - зазначив автор.
Йому значно цікавіше брати участь у книжковому фестивалі, маючи власне стаціонарне місце. Книжковий Арсенал ніжинцю такої можливості не дає.
«Раніше мені виділяли 2 квадрати видавці - партнери в себе на стендах і я за це платив. Ще раніше мене "зашивала" в себе одна дружня громадська організація. Припинила брати участь у Арсеналі через фінансову невигоду: мало продавалося книжок, а книжкова торгівля, як не крути, основа книжкового фестивалю. Видавцям же почали різати площі, причому жорстко. А книгарні взагалі перестали пускати. Я маю офіційно зареєстровану інтернет-книгарню, працюю в білу і плачу податки. Все одно не можна».
Автор нарікає: організатори більше зацікавлені в тому, щоб на Арсеналі влаштовувати публічні дискусійні майданчики. Кокотюха каже: натомість його цікавить тут більше ділова складова, аніж умовна тусовка.
Він розглядає Арсенал як бізнес-проект.
«Вочевидь, це відчувають організатори, закривши мені і ще багатьом можливість участі. Якщо чогось не можна зробити за гроші і для грошей, це щось втрачає перспективу розвитку».
У коментарях чимало авторів погодилися з думкою ніжинця.
Лео Груш:
- Першими провал проекту відчувають люди. А їх цього року було помітно менше, як мені здається. Помітна була також "дрібна" нарізка площі для експонентів. Ймовірно, через бажання зробити ціну участі більш доступною для малих структур. Враження від різних зібрань теж так собі – монологи зі сцен в стилі "бу-бу-бу" та нечисленні глядачі з мінами людей, які нудьгують. Втім, глядачі все ж присутні. Звісно, ми в першу чергу помічаємо недоліки. Добре те, що попри війну та ризики захід все ж відбувся. Якби його через вагомі причини відмінили, то ми б поставилися до цього з розумінням, але навряд чи цьому зраділи. Вважаю непристойною справою практику заборони участі окремим видавництвам чи авторам. Виглядає, як дрібна помста за критику чи щось таке. Серйозна структура критики не боїться та навіть заохочує. Бо саме через неї першим дізнаєшся про "слабкі ланки" в організації справи. Видалиш їх і бізнес стане кращим.
Олена Ластівка Мокренчук:
- Погоджуюся. Давно не бачу користі в Арсеналі: він не працює ні як бізнес, ні як тусовка. Про бізнес ви вже сказали, а для тусовки - як мінімум треба створити простір для спілкування (банально якісь сидіння, лавочка, столики - щось таке). І полагодити мікрофони, щоб ті, хто прийшли послухати, могли хоча б щось чути. Зробити менше локацій для балачок - натомість покращити звукоізоляцію зон спілкування, щоб доповідачі не перекрикували одне одного на сусідніх локаціях. Бо зараз це один великий базар, де через гармидер ніхто нікого не чує. Під вечір голова лопається, а користі - нуль.
Анатолій Грищук:
- Ви праві. Принципово участі не беру. Понти! Невже важко зробити декілька стендів безкоштовно для тих, хто пише, видає, і сам реалізовує?
Олена Терещенко:
-…Книга - такий же товар. Вона не береться з повітря. Вона складається з інтелектуальної праці автора і витрат видавця на друк і підготовку. Всі учасники цього процесу хочуть заробляти своєю працею. І це нормально. Це безвідносно до Арсеналу.
Євген Ніколаєв:
- Я цього року був на Арсеналі два дні і обидва дні отримав щире задоволення. Дорогий квиток на вхід зменшив кількість юрби. На дискусіях, які мене цікавили, вільних місць майже не було. Кілька книжок придбав, друзів зустрів, кілька автографів отримав. Задоволений на 90%. Те, що вам формат заходу не підходить, означає рівно те, що вам особисто він не підходить. Це не означає, що формат поганий чи неправильний.
В свою чергу, на Арсенал прозвітували - фестиваль зібрав 27 тисяч відвідувачів.
Цьогоріч Книжковий Арсенал об’єднав:
- 111 великих і 25 малих видавництв
- книгарню book.ua
- військові та волонтерські ініціативи
- роботи 12 художників-графіків на Ярмарку ілюстраторів
- 15 виставкових проєктів
- 3 книжкові колекції
Фестиваль відвідали перші особи держави. У перший день завітала перша леді України Олена Зеленська. Вона поповнила власну колекцію книжок та придбала книги для фронту.
Також серед гостей були: Прем’єрка Юлія Свириденко, міністерка культури Тетяна Бережна, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, 5-ий Президент України Петро Порошенко та інші гості. 3-ій Президент України Віктор Ющенко став одним із учасників великої розмови «Україна. Світ Трипілля: відкриття великої історії», що відбулася у межах Основної програми.
Наступний XV Книжковий Арсенал відбудеться 27 — 30 травня 2027 року.
"Час Чернігівський" писав про таке:
