Не повернувся із завдання в Курській області. Вважався зниклим безвісти. У громадах втрати

26 КВІТНЯ 2026, 16:36

630

Михуля Юрій

45-річний Максим Варницький народився в Харкові. Зник безвісти у 2024 року

45-річний Максим Варницький народився в Харкові. Зник безвісти у 2024 року

У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.


45-річний Максим Варницький народився в Харкові. У 2008 році Максим разом з батьками переїхав у Бобровицю. Працював різноробом. У січні 2024 року долучився до ЗСУ. 18 серпня 2024 року солдат не повернувся з бойового завдання в Курській області. З того часу вважався зниклим безвісти. Проведена експертиза ДНК підтвердила його загибель. Попрощалися та поховали захисника в Бобровиці. У нього залишилася двоюрідна сестра.

* * *

37-річний Ярослав Прищепа з села Волинка на Сосниччині. У січні 2024 року призвали на військову службу. Служив у штурмовій бригаді. Отримав поранення на Донеччині. Після реабілітації повернувся до служби у складі 115-ї окремої механізованої бригади на посаді водія мінометного взводу мотопіхотного батальйону. Мав позивний Ярік. Був нагороджений медаллю «За вірність українському народу» та нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

Загинув 25 лютого 2026 року на Харківщині. Попрощалися та поховали Ярослава Прищепу на Алеї Героїв центрального кладовища Сосниці. У захисника залишились син, батьки, сестра та брат.

* * *

42-річний Сергій Кулік з Батурина. 13 лютого 2024 року мобілізували. Захищав батьківщину на східному напрямку. 16 серпня 2024 року чоловік зник безвісти поблизу села Білогорівка Луганської області. 6 березня 2026 року тіло ідентифікували за ДНК-експертизою.

* * *

Владислав Шишка народився в місті Селидове Донецької області. Працював на шахті «Україна». Потім родина переїхала до міста Остер Козелецької громади. 1 лютого 2022 року чоловіка призвали до ЗСУ.

30 грудня 2025 року, через тиждень після 27-річчя, Влади­слав загинув. Поховали в місті Остер. У бійця залишилися батьки та вагітна цивільна дружина.

* * *

32-річний Олег Непийвода з села Ніжинське Талаївської сільської ради. Працював у Києві на автозаправці. У лютому 2022 року обороняв Ніжинщину в складі ТрО. У квітні 2022 року долучився до лав ЗСУ. Третього березня 2026 року боєць загинув на покровському напрямку. Удома залишились донька, мати, батько та сестра.

* * *

43-річний Олександр Кошовий з міста Остер. Працював у будівельній компанії в Борисполі на Київщині. Пішов воювати в перший день повномасштабного вторгнення. Був на посаді водія інженерно-саперної роти.

Загинув 30 грудня 2025 року, три місяці вважався зниклим безвісти. У військового залишилися мати та цивільна дружина.

* * *

35-річний Віктор Бесперстов з Новгорода-Сіверського. Працював в охоронній сфері. Служив з 2023 року. Загинув 4 листопада 2024 року. Відтоді чоловіка вважали безвісти зниклим. Збіг за ДНК прийшов у березні 2026 року.  Поховали захисника в рідному місті.

* * *

28-річний Євгеній Лиманчук з села Велика Доч на Борзнянщині. З 2020 року працював головним спеціалістом сектору з питань соціального обслуговування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці в управлінні соціального захисту населення Конотопської міської ради. Також був депутатом цієї ради. 6 вересня 2022 року долучився до Збройних сил. Воював на авдіївському напрямку на Донеччині. 4 квітня 2024 року разом з побратимом поблизу Красногорівки вирушив на евакуацію загиблого військовослужбовця і не повернувся. Відтоді чоловіка вважали безвісти зниклим.

19 лютого 2026 року ДНК-експертиза підтвердила, що Євгеній Лиманчук загинув. Поховали захисника в рідному селі. У нього залишилися батьки, брат та сестра.

* * *

27-річний Дмитро Никоненко зі Срібного на Прилуччині. Працював на будівництві в Києві, у Прилуцькому районі та в ТОВ «Батьківщина». У 2024 році долучився до  Збройних сил. З 2025 року служив у Національній гвардії України, був кулеметником-навідником 18-ї Слов’янської бригади на донецькому напрямку.

Загинув 18 липня 2025 року біля Часового Яру. Поховали бійця на кладовищі  Срібного.

* * *

34-річний Ян Сорока з Ніжина. Долучився до лав оборонців у 2020 році. За мужність та відданість був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова». Загинув 11 жовтня 2023 року на авдіївському напрямку. Його вважали зниклим безвісти. Поховали бійця на Алеї Слави в Ніжині. У чоловіка залишились дружина та дві доньки.

* * *

46-річний Олександр Остапець з Ніжина. Коваль. Його вироби й сьогодні можна зустріти в різних куточках Ніжинщини. На початку повномасштабного вторгнення пішов до ЗСУ. Обороняв Ніжин, воював у Бахмуті та Соледарі, на Сумщині та покровському напрямку. Мав позивний Вакула. 21 грудня 2022 року  поранило руку, уламок роздробив кістку. Після реабілітації повернувся на службу.

25 серпня 2024 року зник безвісти. Через півтора року ДНК-експертиза підтвердила смерть бійця. У чоловіка залишились дружина, донька, батько та сестра.

* * *

49-річний Анатолій Лось з села Вовчок Кіптівської громади. У 2015-2016 роках боронив Україну в зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення в березні 2022 року добровільно став до лав захисників. У складі однієї зі штурмових бригад пройшов найгарячіші ділянки фронту.

У червні 2025 року Анатолій зник безвісти. Загинув біля села Олексіївка Волноваського району Донецької області. Поховати  вдалося тільки в березні 2026 року.

* * *

41-річний Василь Єрко з Новгорода-Сіверського. Працював у Новгород-Сіверській установі виконання покарань №31. У 2021 році уклав контракт, служив у Східному оперативно-територіальному об’єднанні Національної гвардії України.

З 13 листопада 2024 року вважався безвісти зниклим. Факт загибелі підтвердила ДНК-експертиза в березні нинішнього року.

* * *

Сергій Лизогубенко з Бобровиці загинув за три дні до 45-річчя. Працював лицювальником-плиточником у Броварах. 16 грудня 2022 року долучився до Збройних сил. Загинув 4 квітня 2024 року в Донецькій області. Поховали бійця в Бобровиці на міському кладовищі. У чоловіка залишились дружина та дві доньки.

* * *

32-річний Максим Крупка з Тупичева. Працював електромонтером на Чернігівському механічному заводі. У травні 2023 року мобілізували. Через два місяці в Бахмутському районі зник безвісти. 5 березня 2026 року за результатами ДНК-експертизи стало відомо, що воїн загинув 22 липня 2023 року. Поховали бійця в рідному селі.

* * *

46-річний Юрій Романенко з села Рудня Сосницької громади. 11 грудня 2024 року чоловік долучився до оборонців. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника. Був нагороджений  знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».

6 березня 2026 року загинув на Харківщині. У чоловіка залишились мати та сестра.

Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО

"Час Чернігівський" писав про таке: 

Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

Схожі новини

Не повернувся із завдання в Курській області. Вважався зниклим безвісти. У громадах втрати

26 КВІТНЯ 2026, 16:36

Тихий і добрий чоловік забив палицею сусіда: через що конфлікт

26 КВІТНЯ 2026, 14:19

Жінка з Чернігівщині впізнала чоловіка на російських каналах

26 КВІТНЯ 2026, 12:40

Поліція та комунальники: що відбувається на місці прильоту в Чернігові

26 КВІТНЯ 2026, 10:17

Атака на Чернігів та околиці: пошкоджено багато приватних будинків у приміській громаді

26 КВІТНЯ 2026, 09:50

Фото

Чернігів масово атакували безпілотники

26 КВІТНЯ 2026, 08:33

Радистка Тая: школярка з Чернігівщини здобула подвійне "золото" з прийому та передачі морзянки

25 КВІТНЯ 2026, 20:50

ТОП-переглядів