Останній спочинок відомий хореограф, сапер Антон Смецький знайшов у Корюківці, бо його мала батьківщина, місто Донецьк, нині перебуває в окупації.
Антон Смецький народився 27 травня 1986 року в м.Донецьк. Там мешкала його багатодітна родина: мама, тато, старший брат і молодша сестра. Уже в п’ять років він почав танцювати — спочатку в дитсадку, потім у школі. Батьки відвели його до школи танцю при Заслуженому ансамблі пісні й танцю «Донбас». У 15 років талановитий юнак уже працював у цьому ансамблі та паралельно вчився у загальноосвітній школі.
По закінченні навчального закладу Антон Смецький вирушає в Київ на свій перший кастинг і успішно його проходить. Так він потрапив до хореографічного колективу Євгенія Чернова, де працював солістом. У цьому колективі познайомився зі своєю майбутньою дружиною-танцівницею Олесею.
Антон і Олеся
Танцювали у парі багато років. Це були контракти міжнародного рівня, які дали можливість їм побувати в багатьох країнах світу, зокрема, працюючи на круїзних лайнерах.
З 2007 року Антон Смецький уже трудиться як хореограф-постановник. Згодом починає працювати з відомим українським шоуменом Дмитром Коляденком. Знімається у багатьох телепередачах: «Шанс», «Фабрика зірок», бере участь у програмі «Шоу-манія», котра виходила на Новому каналі. Антон створив власну балетну групу й гастролював Україною та за кордоном, співпрацював із багатьма зірками українського шоу-бізнесу.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну, він мешкав з дружиною Олесею та маленькою донькою неподалік Києва, одразу долучився до місцевої територіальної оборони. Після того, як окупантів вигнали з області, пішов до Фастівського ТЦК та СП, щоби вступити до лав ЗСУ.
Антона Смецького призвали на службу у листопаді 2022 року, він пройшов навчання за кордоном і став сапером. Торік, виконуючи бойове завдання, отримав тяжке поранення — втратив ногу.
Попри ампутацію, Антон був життєрадісним і сповненим планів і мрій
Переніс кілька операцій, далі були протезування, тривала реабілітація. Під час реабілітації чоловік зустрівся з Іриною Білик.
В Антона з Іриною Білик доволі теплі стосунки, адже чоловік в часи до пандемії був постановником її шоубалету для концертної програми, проте згодом зв'язок обірвався. Та історія отримала продовження, коли боєць дізнався, що у Луцьку, де він проходив реабілітацію, у співачки відбудеться концерт.
Антон придбав великий букет квітів та прийшов на концерт. Ірина Білик була розчулена зустріччю – вона навіть і не знала, що чоловік служить у ЗСУ.
Далі знову була служба, інструктором групи інструкторів військової частини А4722.Він міг би вже не служити, але прийняв мужнє рішення — захищати Батьківщину. І цьому не завадив навіть протез замість ноги.
Мріяв під час відпустки вирушити до Польщі, щоб зустрітися з дружиною і донькою, які там мешкають понад рік. Наприкінці липня їхній маленькій Стеллі виповниться сім років, і тато мав особисто привітати її з днем народження. Але 22 червня 2024 року життя мужнього воїна обірвалося на 38 році.
Він загинув під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Мілова Балаклійського району Харківської області. Антон Смецький був до кінця вірний військові присязі українському народу, нагороджений державними відзнаками.
У Корюківці, в дідуся та бабусі, Антон у дитинстві проводив усі літні канікули. Часто приїжджав у місто і коли став дорослим. Його знають багато корюківців. Земляки з цікавістю слідкували за професійною кар’єрою талановитого чоловіка, а надалі - службою. Дуже хвилювалися, коли він втратив ногу, багато хто підтримував матеріально.
Антона Смецького 27 червня поховали в Корюківці на новому кладовищі. Проводжали в останню дорогу Героя багато містян, приїжджали побратими, друзі, колеги.
Джерело: "Сусіди.Сіty", авторка Ірина Гайова
"Час Чернігівський" писав про таке:
