Єдина дитина у батьків. Людина, яка щиро кохалася в науці. Світлий та розумний. Гордість і надія Славутича - саме таку відзнаку свого часу отримав юний і талановитий хлопець, який вирішив, що мусить стати на захист Батьківщини. Так про Андрія Булочнікова відгукуються близькі люди.
Старший лейтенант Андрій Булочніков трагічно загинув 13 жовтня 2024 року в Роменському районі Сумської області, він служив у 1-й Сіверській танковій бригаді. Чоловік загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.
У пам'яті вчителів він залишиться відповідальним, дисциплінованим, старанним і талановитим учнем, інтелігентною й всебічно розвиненою особистістю з глибокими знаннями з усіх предметів.
«Одногрупники згадують його як стриману, врівноважену та розсудливу людину, впевнену у своїх силах, наполегливу та з почуттям власної гідності. Світлий, щирий, добрий і надійний товариш, користувався повагою серед побратимів і друзів, був справжнім авторитетом для них», - повідомили у Славутицькій міській раді.
Андрій Булочніков
Народився Андрій Булочніков у Славутичі. Навчався у школі №3, а в 2010 році закінчив Славутицький ліцей. Був неодноразовим призером Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії, хімії та математики. 4 роки поспіль отримував стипендію міського голови та був нагороджений особливою міською відзнакою «Гордість і надія Славутича». Після завершення ліцею на бюджетній основі навчався на хімічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Пройшовши навчання на військовій кафедрі, служив за призовом осіб офіцерського складу.
Наука була для Андрія справжньою пристрастю. Він любив читати, писав наукові праці з хімії, працював у відділі контролю якості хімічних сполук ТОВ «НВП «ЄНАМІН».
13 вересня 2022 чоловік прибув до Славутицького ТЦК й став на захист України.
13 жовтня 2024 старший лейтенант Андрій Булочніков загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на Сумщині.
«Всі, хто його знав, відзначають його розум, начитаність, відповідальність, дисциплінованість, інтелігентність. Світлий, щирий, добрий і надійний друг, побратим. Справжній українець і патріот. Єдиний син у батьків! Людина, яка безмежно любила життя.
Війна забирає найкращих, справжній цвіт нації.
Носівська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус глибоко сумують та розділяють біль непоправної втрати з батьками Андрія: Тетяною Миколаївною, та Сергієм Євгеновичем, рідними, побратимами. Світла й вічна пам'ять Герою», - повідомили у муніципалітеті.
Віднайде останній спокій Андрій Булочніков у Носівський громаді на кладовищі в с. Дослідне.
Олена Сизенко:
- Мій дорогий племінник, золота дитина... Розум відмовляється сприймати... Серце рветься на шматки ... Душа болить...Ти так любив усіх нас і життя... Як жити далі? Боже, прийми у свої обійми славного воїна…
Таня Афанасьєва:
- Андрій був дуже розумним. Нація не повинна втрачати таких людей. Вічна пам'ять герою💔
Ірина Патаман:
- Наш розумний, щирий і добрий колега, чудовий друг і просто хороша людина. Не віриться, що загинув і не повернешся в наш колектив. Серце рветься на шматки від думок, що все життя було в тебе попереду, було стільки планів і ідей, що вже не почуємо твоїх дотепних жартів, цікавих історій і вже ніколи тебе більше не побачимо.
Олександр Григоренко, завкафедри органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
- Випускник нашої кафедри Андрій Булочніков, гарний хімік. Не віриться, що це насправді
Ірина Микитенко:
- Сонечко моє, не можу повірити, не можу прийняти. Спокою тобі у іншому світі, якщо він існує.
Володимир Замула:
- Легких хмаринок тобі Андрію, вічна пам"ять
"Час Чернігівський" писав про таке:
