6 жовтня передчасно обірвалося життя захисника з Миколаївки Віталія Дмитровича Бичка, повідомили у пресслужбі Борзнянської міської ради. Причину смерті воїна там не назвали.
Народився Віталій Бичок 26 червня 1979 року. Закінчив 11 класів Миколаївської школи у 1996-му, а за три роки - став випускником Ніжинського технікуму механізації. З 1999-го по 2001-й проходив строкову службу, після чого кілька років працював у ДП «ДГ «Іванівка», а згодом – слюсарем по експлуатації та ремонту газового обладнання.
З липня 2015-го по жовтень 2016-го чоловік боронив рідну землю від російських загарбників. Та відколи росія зухвало та відкрито напала на Україну, мирне, цивільне життя знову довелося поставити на паузу, бо у березні 2023 Віталія мобілізували.
Колеги та друзі відгукуються про покійного як про доброго, працьовитого та відважного, завжди готового прийти на допомогу.
У Віталія Дмитровича залишилися дружина, малолітня донька, матір і брат.
«Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Віталія Дмитровича. На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо ваше горе та схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай душа померлого захисника знайде вічний спокій…», - висловили співчуття у міській раді.
Ольга Прокопенко:
- В це неможливо повірити. Вічна пам'ять Віті. Щирі співчуття рідним.
Галина Шишка:
- Вічна пам'ять і царство небесне тобі, наш герою...Вітя назавжди залишиться в наших серцях таким, як він був, доброзичливим, усміхненим, чесним, порядним, відповідальним, великим патріотом України. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати, нехай добрий, світлий спомин, про покійного захисника, стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом із рідними, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай душа нашого захисника знайде вічний спокій...
Людмила Рубаник:
- Боже братику, не вірю
"Час Чернігівський" писав про таке:
