Через п’ять з половиною років нарешті поставлено першу крапку в жахливій історії, що прогриміла на всю країну. Носівський районний суд виніс вирок шість разів судимому 39-річному ніжинцю Назару Красулі — десять років тюрми.
Його звинуватили відразу за двома статтями Кримінального кодексу: 127 (катування) та 121 (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень шляхом особливого мучення, що спричинили смерть). Жертва — дворічна Вероніка Єсипенко.
Як загинула дитина
Беззахисне маля померло у селі Мильники Ніжинського району 20 березня 2018 року від набряку головного мозку, що виник внаслідок закритої внутрішньочерепної травми. Мати Галина Єсипенко, на прізвисько Гася, не захищала дитину. Навіть на похорон Вероніки не прийшла. Побоялася, що люди її роздеруть.
Пила, гуляла, лупцювала співмешканця, кидала на свекруху-інваліда дітей: Вероніку і тоді ще п’ятирічну Діанку. Дістала своєю поведінкою не тільки чужих, а й своїх. Взимку з дітками подалася з дому.
З Ніжина перебралася у село, до співмешканки Красулі Марини Дайдашан. Там проживали ще шестирічний син Красулі та дочка Марини 17-річна Ангеліна. Саме тоді, з грудня 2017 року, почалося катування дівчинки. Ніхто з дорослих не зупинив знущань. На жаль…
Красуля знущався над малечею, яка не могла ні дати здачі, ні пожалітися. Представників соцслужб, голову сільради сімейка не впускала.
Тим часом Красуля мучив Вероніку за те, що відмовлялась рахувати та називати його по імені. Не вимовляла, як звати собаку, котика, імені сина Красулі.
Усі страждання, які пережила дівчинка, не можна читати без сліз...
Назар бив її руками і всім, що траплялося. Викручував руки, завдавши загалом не менше 40 травматичних дій. Перешкоджав наданню медичної допомоги, забороняв своєчасно годувати, закривав рот сторонніми предметами.
Тліючим недопалком цигарки припікав живіт. Наслідком загоєння рани став рубець передньої черевної стінки. Знущався часто. Підкидав, і вона вдарялася головою об стелю, колов голкою, тушив недопалки між ногами. Давав щиглі по носу, і у дівчинки йшла кров із носа. Бив телефоном по голові, ложкою, запальничкою, дитина плакала. Карав, наказуючи стояти біля стіни, піднявши руки догори, в той час, коли одна рука була зламана; брав за ноги та трусив, після чого вона перестала ходити, а очі дивилися у різні боки.
Лупцював так, що виникла хронічна субдуральна гематома над правою потилично-тім’яної долею головного мозку. Зламав плечову кістку. Оскільки перелом не лікували, на його місці утворився кістковий мозоль.
На маленькому тілі не лишилося живого місця. Судмедексперти описали садна лівого коліна, множинні синці обох навколососкових ділянок, лобку, правого стегна, лівого ліктьового суглоба, вушної раковини.
Крововиливи лоба, лівого передпліччя і правого стегна, таза були спричинені за 7-15 днів до смерті. Рубці після загоєння опіків лівої сідниці 2-3 місячної давності.
Мати дівчиники захищала ката
Гася намагалася переконати поліцію і медиків, що дочка померла внаслідок епілептичного нападу, впала зі стільця і вдарилися головою. Вона відхаювала її, розтираючи снігом. Та їй не повірили.
Фельдшер і правоохоронці тільки глянули на голе тільце, що лежало на килимку… І все зрозуміли. Синці, цяточки біля піхви, ліва рука деформована.
У квітні Гасю позбавили батьківських прав. Залякану і теж не раз биту Діанку забрала сестра Галини.
Красуля вини так і не визнав. На суді твердив, що працював таксистом, тому рідко бував вдома. Повертався пізно. Запевняв, що саме Гася била обох своїх дітей, як на п’яну голову, так і на тверезу. У березні на прохання Гасі возив дитя до костоправа.
Усіляко намагався себе вигородити. Це робили і деякі свідки, мовляв, їх правоохоронці намовили дати покази. Проте суд не проведеш. Є експертизи.
За їх проведення за вироком Красуля має сплатити державі вісімнадцять тисяч сто двадцять дві гривні.
А на волю він може вийти вже за два роки. П’ять з половиною відсидів, доки тривали суд і слідство. Отож може розраховувати на умовно-дострокове звільнення, відбувши три четвертих строку.
Попереду апеляція. Та навряд там додадуть, адже Красулі дали максимум, передбачений статтями, за якими судили.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про резонансні злочини на Чернігівщині:
