«Час Чернігівський» вже писав про гірку долю чернігівки Ірини Ємельянової, яка загинула торік у березні на шляху втечі з обложеного Чернігова.
Але з часом спливають все нові і нові подробиці цієї трагедії. Як з‘ясувалося, тоді загинули не лише Ірина та 15-річний підліток Максим Шелупець, а й ще дехто.
Жителька Чернігова Ірина Ємельянова давно мріяла про мопса.
Ірина Ємельянова
Коли знайомі розповіли їй про дев’ятимісячного цуцика Мішу, для якого шукають сім’ю – того ж дня поїхала за песиком. Міша дуже прив’язався до Ірини. Всюди ходив за нею. Ірина брала його в гості, на відпочинок під час відпустки. Він любив відчувати контакт з людьми, а ще – сидіти у всіляких кумедних позах, публікує подробиці спільнота «Меморіал: вбиті росією».
Міша жив у сім’ї Ємельянових цілих 10 років. Торік у березні разом з Іриною та її рідними пес змушений був тікати з Чернігова, на який наступали російські військові. Родина не змогла покинути улюбленця напризволяще, а тому забрала з собою.
Мопс Міша та кіт Морт
9 березня 2022 року в авто сіли четверо людей, пес Міша та кіт Морт, який належав родині Олександра, чоловіка доньки Ірини, Діани. За містом їх обстріляли ворожі танки. Один із пасажирів, 15-річний Максим, брат Олександра, загинув одразу. Троє дорослих із собакою спробували врятуватися. Втікали чагарниками й болотами. Поранена в живіт Ірина намагалася повзти з усіма, але в якусь мить зупинилася. Вона померла. Мопс Міша не покинув господиню і залишився поряд.
«Ми бачили, що нас наздоганяли танки, слід було тікати. Я кілька хвилин кликала Мішу. Він просто лежав біля мами і дивився на мене. Я зрозуміла, що Міша нікуди не піде», – каже Діана.
Загиблих Ірину та Мішу знайшли за допомогою волонтерів лише 16 липня. Пес так і не зміг покинути свою господиню. Собаку поховали наступного дня після прощання з Іриною. Їхні могили – поряд, пес похований в ногах у власниці. На його могилі – саморобний хрестик та улюблена мисочка.
Кота Морта, який теж їхав у тому авто, знайти не вдалося.
Торік Діана написала пост для мами:
«Дякую всім за співчуття і гарні слова про мою мамусю…Життя втратило сенс без неї, і цей біль ніколи не вщухне…».
Коли ще всі живі: зліва направо - Максим, Олександр та Діана
"Час Чернігівський" писав про звірства росіян на Чернігівщині:
