Якщо використати мікробіологічні препарати, можна підвищити врожайність
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, що знаходиться в Чернігові, є одним із розробників силосної закваски – препарату, який за допомогою мікробів допомагає зберегти соковитий корм з властивостями близькими до вихідної сировини. Переваги вітчизняної розробки відзначає низка агровиробників, які займаються скотарством.
У сучасних тваринницьких господарствах все більше уваги звертають на використання мікробних консервантів (силосних заквасок), що пояснюється екологічністю їх виробництва і застосування, технологічністю, ефективністю і відносно невисокою ціною.
За словами завідувача лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, кандидата ветеринарних наук, Наталії Кравченко, найбільш популярними сьогодні є багатокомпонентні мікробні консерванти, у складі яких є декілька штамів одного виду або штами декількох видів молочнокислих бактерій, комбінації мікроорганізмів з ферментами або варіанти біолого-хімічних силосних добавок.
«Нашу силосну закваску ми виготовляємо у вигляді рідкого консерванту, який являє собою живильне середовище з розмноженими у ньому бактеріями штаму Bacillus subtilis з титром не менше 1 млрд бактеріальних клітин в 1 мл. Норма витрат для приготування силосу та сінажу становить 1 л на 40 тон зеленої маси. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в полі на кормозбиральному комбайні через розприскувач – дозволяє рівномірно розподілити робочу суспензію консерванту по зеленій масі», - пояснює переваги вітчизняного препарату чернігівський науковець.
Експерименти, проведені у нетипових вологих умовах, продемонстрували, що втрати поживних речовин у силосі, виготовленому з використанням закваски ІСМАВ НААН були меншими, ніж у силосі виготовленому без консерванту, особливо за такими показниками як суха речовина та сирий протеїн.
За словами співробітниці Інституту, в одному із дослідних господарств Національної академії аграрних наук вивчали вплив силосу, заготовленого з силосною закваскою ІСМАВ НААН на м’ясну та молочну продуктивність тварин, які його отримували.
«Так, середньодобові прирости живої маси дослідних бичків на відгодівлі були на 10,8 % вищими, ніж у контрольній групі, а середньодобовий надій натурального молока у дослідних групах корів був на 6,5 % вищим, ніж у контролі», - каже Наталія Кравченко.
Якість розробки чернігівських науковців відзначають і агровиробники.
Директор ПСП «Пісківське» (село Піски Ніжинського району) Валерій Колоша не лише людина, яка всерйоз займається молочним тваринництвом, а ще й кандидат економічних наук. Тож рахувати точно вміє.
«З тих пір, як багато років тому вперше застосували силосну закваску Інституту, тільки нею і користуємося, - пояснює директор «Пісківського». – Силос довго зберігається і не псується, має гарний вигляд, приємний запах і смак, лабораторні аналізи підтвердили добре збереження в ньому поживних речовин».
Валерій Колоша каже, що силос, виготовлений з допомогою закваски Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва тварини поїдають з добрячим апетитом, мають гарний та здоровий вигляд і щедро віддячують своєю продукцією. Є і ніші переваги – економічні.
«Закваска Інституту в кілька разів дешевша за імпортні консерванти, - пояснює власник тваринницької ферми. – Користуємося й іншими розробками цієї поважної наукової установи, передусім мікробним консервантом для заготівлі сінажу і консервантом для тривалого збереження плющеного зерна кукурудзи. Усі розробки чернігівських мікробіологів мають високу якість та забезпечують отримання ефекту у виробничих умовах. Ми дуже задоволені співпрацею з Інститутом і будемо її продовжувати».
Директор ТОВ імені Чкалова (Новгород-Сіверський район) Іван Лось, співпрацює в Інститутом понад 10 років.
«Дуже задоволений силосною закваскою. Силос добре зберігається, не псується та добре поїдається тваринами», - зазначає він. – Використовуючи препарат для силосу, надої підвищились і молоко стало жирнішим».
В Інституті сільськогосподарської мікробіології зауважують, що застосування мікробних консервантів є не лише важливим елементом сучасних технологій заготівлі консервованих кормів, а й сприяє зменшення втрат врожаю кормових культур та забезпечує підтримку екологічної стабільності корму.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
