Наприкінці минулого року ми розповіли нашим читачам про дружбу Альвіни Безручко і лелеки Герди. За не зовсім зрозумілих причин птаха лишилась жити серед людей — при тому, що вона цілком здорова і добре літає. На зиму пані Альвіна майже примусово забирає птаха додому у теплий сарай із збалансованим харчуванням. Особливо холодні дні лелека проживає вдома у своєї рятівниці, часом заходить у гості й просто так, з цікавості. Проте навесні волелюбній Герді стає несила сидіти вдома чи на подвір’ї, і вона всім своїм видом дає зрозуміти, що пора її випустити на волю.
Альвіна Безручко і лелека Герда
Мешкає лелека прямо на вулицях міста. Зазвичай її можна побачити на міському ринку, на площах і вулицях навколо, а ще вона літає до водойм, де шукає собі додаткових смаколиків і приймає необхідні водні процедури. Також може прийти й мовчки попросити рибку у місцевих рибалок.
Рибку Герда просить і в підприємців місцевого ринку, а курятинкою птаху пригощають продавчині з магазину «Наша ряба». Підгодовують птаха й небайдужі перехожі. Та варто розуміти, що лелеку не слід годувати хлібом та хлібобулочними виробами. Основу раціону чорногузів становлять риба та м'ясо, а ще вони можуть успішно харчуватись великими комахами, жабами, ящірками, зміями та мишами.
Попри тривалу дружбу між пані Альвіною і Гердою, рятівниця щиро мріє про те, що лелеці таки вдасться знайти собі пару, звити власне гніздо і разом із «чоловіком» злітати у теплі краї. Звичайно, щоб потім повернутися і знову побачитися із подружкою.
Підприємці і постійні відвідувачі міського ринку, так само як і більшість містян, тепло й дружньо ставляться до цікавої птахи, яка може неквапливо крокувати тротуаром чи задумливо стояти посеред площі. А деякі романтичні натури навіть приписують Герді надзвичайні здібності, називаючи її живим оберегом міста.
Автор: Павло ДУБРОВСЬКИЙ, "Новини Городнянщини"
"Час Чернігівський" писав про таке:
