Новина, у яку важко повірити навіть професійним медикам, які мають справу з відновлення ЄС важкохворих пацієнтів - захисник Віталій Шумей заговорив. Мало того, у нього зʼявилися потужні прояви емоцій, таких як сміх.
Про це та інший прогрес у лікуванні воїна розповіла волонтерка та друг родини Шумей Ірина Тимофеєва в ексклюзивному коментарі «Часу Чернігівському».
«Це було його найголовніше слово - папа. Як це сталося? Його батько щось запитував у нього. Якісь побутові речі. Типу так, або ні. На що Віталій замість кліпання очима промовив «Да, папа». Згодом це повторилося, коли батько спитав його що він буде пити - воду чи сік. Віталій чітко промовив: сік», - розповіла Ірина Тимофеєва.
Як відомо, військовий перебуває на лікуванні у клініці у Барселоні. З ним поруч знаходиться його батько Сергій.
Ірина Тимофеєва каже: стан пацієнта спочатку медики оцінювали як важкий.
«У Віталія були жорсткі контрактури, це коли після перебування у такому лежачому стані 4-5 місяців дубіють мʼязи рук та ніг. Їх потім нічим не візьмеш. А у Віталія навпаки прогрес - ручки, ніжки рівнесенькі, пальчики розгинає», - розповідає подробиці щодо стану здоровʼя Шумея волонтерка.
Однак, та швидкість з якою почав відновлювати український військовий - дивує навіть досвідчених лікарів.
«Віталій реагує на все. Він сміється. Він не тільки кліпає очима», - зауважує пані Тимофеєва. І продовжує: «Все як я і казала колись - у Віталія справи пішли так, що ще рік і ми його женити будемо. Я вам кажу».
Віталій Шумей – командир зенітно-ракетного комплексу дальньої дії. У ЗСУ з 2014. У лютому-березні він у складі підрозділів обороняв Київщину, Чернігівщину, схід країни. У серпні 2022 отримав поранення під Авдіївкою. У нього діагностували мінно-вибухову травму і перелом черепа з обох сторін.
Нагадуємо, що свого часу на історію захисника звернув увагу менеджмент ФК «Шахтар» і погодився надати відповідне фінансування.
Разом з менеджерами клубу волонтери шукали клініку.
Потрібна була спеціалізована установа, з профілем реабілітації пацієнтів з порушенням мозкової діяльності.
"Час Чернігівський" писав про лікування бійців:
