У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
* * *
44-річний Руслан Аношенко з села Вільне на Коропщині. Захоплювався спортом, особливо легкою атлетикою. Займався бігом на довгі дистанції в Коропській ДЮСШ, був призером чемпіонату області з легкої атлетики.
Працював у сільськогосподарському товаристві «Агрольон». Військову службу розпочав 23 березня 2023 року. Упродовж весни-початку літа пройшов підготовку в навчальному підрозділі за фахом механік-водій, був командиром бойової машини. Восени 2023 року навчався за програмою підготовки снайперів. Служив стрільцем 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
У травні 2024 року Руслана Аношенка за станом здоров’я демобілізували. Помер 15 вересня 2025 року. Поховали воїна в рідному селі. У нього залишилися син, мати та брат.
* * *
45-річний Сергій Гнітій з Ніжина. Після служби в армії працював у правоохоронних органах. У поліції Києва — 17 років. У 2024 році доєднався до полку поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у місті Києві. Служив поліціянтом-водієм на Донеччині.
16 вересня старший сержант поліції Сергій Гнітій загинув під Костянтинівкою на Донеччині від влучання російського FPV-дрона в бронемашину, за кермом якої їхав.
Попрощалися та поховали Сергія Гнітія в Ніжині на Мигалівському кладовищі. У нього залишились дружина, донька, батьки, рідні брати та сестра.
* * *
45-річний Олександр Падун з села Коломійцівка на Носівщині. У 1995 році став до лав Збройних сил України, де проходив службу в роті почесного караулу.
З 8 вересня 2024 року Олександр вважався зниклим безвісти. Через рік, 14 вересня, в результаті збігу ДНК його загибель підтвердили. Чоловік загинув поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині. Попрощалися та поховали Олександра Падуна в селі Коломійцівка.
* * *
39-річний Іван Бочаров з Прилук. Працював у нафтогазодобувному управлінні «Чернігівнафтогаз» акціонерного товариства «Укрнафта», у комунальному підприємстві «Прилукитепловодопостачання» та на прилуцькому заводі «Пластмас». 12 листопада 2024 року його мобілізували.
Загинув 16 січня 2025 року в районі села Свердліково Курської області. Попрощалися з Іваном Бочаровим у Прилуках 19 вересня. У нього залишилася мати, двоюрідні брати й сестра.
* * *
51-річний Володимир Синявський з села Жадове на Семенівщині. Працював трактористом. З 2023 року захищав Україну. Служив в одному з батальйонів на Чернігівщині, а потім продовжив службу у Третій штурмовій бригаді. Був на різних напрямках: авдіївському, бахмутському, харківському та куп’янському.
Помер 15 вересня 2025 року в чернігівському госпіталі, куди потрапив у зв’язку з погіршенням здоров’я. У чоловіка була онкологія. Попрощалися та поховали Володимира в селі Жадове. У нього залишилися дружина, син та внучка.
* * *
30-річний Віталій Бобров з села Низківка Сновської громади. З листопада 2022 року чоловік захищав Україну в лавах ЗСУ.
Загинув старший матрос Віталій Бобров 11 вересня 2025 року. Попрощалися з бійцем та поховали в рідному селі.
* * *
55-річний Володимир Горбаток з села Лихачів на Носівщині. Загинув 1 вересня 2025 року на Сумщині. Попрощалися та поховали захисника в рідному селі.
* * *
46-річний Олексій Лисенко з Прилук. Проходив строкову службу в Нацгвардії в Маріуполі. З 1999 року працював у виховній дитячій колонії молодшим інспектором відділу режиму та охорони і заочно навчався в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя за спеціальністю «Вчитель історії та правознавства». Згодом працював у торгівельній фірмі охоронцем.
10 березня 2022 року пішов добровольцем на фронт, до лав 119-ї бригади Сил територіальної оборони, де отримав позивний Балу.
Загинув 10 червня 2025 року на луганському напрямку. Попрощалися та поховали захисника в Прилуках. У нього залишились мати, батько, дружина та дві доньки.
* * *
50-річний Роман Мицу з селища Седнів. Працював трактористом. Упродовж 2014-2015 років брав участь в АТО. У березні 2022 року добровольцем знову став на захист України. 12 вересня 2025 року загинув на Сумщині.
У нього залишились дружина та два сини. Поховали бійця на центральному кладовищі Седнева.
* * *
28-річний Андрій Чаус з Ніжина. До вступу на службу працював плиточником у київській компанії ETS VOLVO. Долучився до лав ЗСУ в березні 2022 року. Служив спочатку в ніжинській військовій частині А3160. З травня 2025 року став сапером 1-го інженерного відділення 1-го батальйону 412-го окремого полку безпілотних систем «Немезіс». Служив у гарячих точках під Покровськом, на Харківщині.
Загинув воїн 16 вересня 2025 року під Балаклією на Харківщині. Поховали солдата на Гуньківському кладовищі в Ніжині. У нього залишилися батьки, наречена, рідний дядько.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото Ніжинська міська рада
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Мобілізували у червні - загинув на Сумщині. У громадах втрати
- Захисник із Чернігівщини помер від отриманих поранень - до 28 дня народження не дожив 10 днів
- У громаді оголосили жалобу за двома полеглими військовими — обидва Олександри
