Як чернігівський бізнес відновлюється після 37-денної блокади обласного центру? Топове українське видання у сфері бізнесу Forbes.ua опублікувало історії чернігівських підприємців як виживала економіка міста у буремні лютий та березень.
Броварня «Bierwelle» добре відома у Чернігові. Пивзавод сильно постраждав у перші дні повномасштабного вторгнення: вигорів ще навесні.
У мирний час завод виробляв понад 15 млн літрів напоїв. Сюди часто водили екскурсії, був майданчик, де дегустували пиво, замовляли їжу. Тепер на цьому місці спалені лавки та столи, проломлена деревʼяна підлога, всипана осколками скла.
Підприємство опинилося на лінії оборони. Перший снаряд прилетів 28 лютого о 12:10. Пожежники не могли підʼїхати, бо росіяни відкрили мінометний вогонь.
«За дві з половиною години гасити було нічого», – розповідає засновник заводу, ресторатор Андрій Осиковський, 45. Він каже, що по заводу влучило 24 міни та чотири снаряди. Витекло 450 000 л пива.
Новина заскочила Осиковського в ресторані, де він разом із кухарями сортував їжу для місцевих жителів та військових.
«Мені зателефонував знайомий із блокпоста і сказав: «Не хочу тебе засмучувати, але у вас приліт, – згадує Осиковський. – Я не встиг нічого відчути. Це війна. Я був морально готовий до можливих втрат».
Окрім зруйнованого пивзаводу, в Осиковського мародери витягли зі складу 28 т продукції, від обстрілів постраждали 15 магазинів із 40 та повністю зруйновано один із пʼяти ресторанів «Buddka бар».
Вночі 23 березня російські окупанти скинули авіабомби на автомобільний міст через Десну – головну артерію міста, яка поєднувала Чернігів із Києвом. Через цей міст проходила вся логістика. Залишився лише пішохідний міст. Він і став єдиним звʼязком між берегами Десни. Вантажі підвозили до пішохідного мосту, на руках переносили на інший бік, а там уже завантажували у нові машини та розвозили магазинами та ресторанами, розповідає Осиковський.
«Відсутність моста значно подовжила логістику», – говорить він.
У середині весни почала розливатися Десна, і підʼїжджати до мосту стало складніше. Автобуси та машини застрягли у величезній калюжі, що утворилася від розливу річки. Вона з кожним днем ставала ширшою і глибшою. До 17 травня вода вже досягала рівня дверей позашляховика. Люди переходили цю ділянку річки пішки по коліна у воді.
Однак, у броварні ще з квітня готувалися запустити лінії. Влітку пиво бренду можна буде побачити на полицях, обіцяє Осиковський.
6 квітня у підприємця з’явилась ідея, як відновити підприємство, і вже 20 квітня він почав варити пиво на потужностях заводу Fanatic Brewery у Дніпрі. Андрій Фролов та Дмитро Некрасов віддали чернігівському броварю частину своїх потужностей безкоштовно. Після війни розрахуються.
«Горювати про втрату заводу ніколи, – вважає Осиковський. – Треба думати, що робити далі». Дніпро – не найбезпечніше місто. За 60 км від міста ведуться бойові дії. Підприємець розуміє ці ризики. «А що робити? – каже він. – Це краще, ніж нічого не робити».
Бізнесмен розробив проєкт нового заводу, який за рік може зʼявитися на місці погорільця. На нове підприємство можна буде працевлаштувати 250 людей.
«Мотив відновлювати роботу один – показати, що нас не зламати», – переконаний підприємець.
Під час російських обстрілів постраждало майно більш як 60% чернігівських підприємств - інформують у Чернігівській міській раді. За попередніми оцінками, збитки підприємців становлять щонайменше 12,1 млрд грн, такі дані подали менше ніж 2% підприємств, тож, цілком ймовірно, що цифри збитків ще переглянуть.
Читати також: Спеціальна економічна зона для Чернігівщини: законопроєкт писатимуть спільно з бізнесом