Анатолій Навозенко на 10 днів приїхав у відпустку в Халявин, Новобілоуська громада. До сина Влада на весілля. Але сюрприз робив не молодятам, а дружині. За день до весілля, 6 липня, прийшов до неї на роботу, у психоневрологічну лікарню. З квітами.
— На святкування приїхав на все готове, — сміється Анатолій НАВОЗЕНКО. — Організацією займалися невістка Юля і син Влад. Заяву подавали за місяць. Удома ніхто не знав, що я приїду. Чи відпустять мене, чи ні, загадувати не можна було. Ситуація на фронті складна. Але в останню хвилину комбат дав дозвіл. Діти знали, що я буду, а жінка — ні. Робив їй сюрприз.
— Побачила вас уже на весіллі?
— За день до свята. Приїхав на роботу, з квітами. Останній раз удома був 13 травня. 16 липня я вже повинен бути у своїй частині.
Пішов добровольцем у лютому цього року, — розповідає про себе. — До цього працював водієм у агрофірмі. Син, коли почалася повномасштабна війна, проходив строкову службу в президентському полку. Вирішив підписати контракт, зараз там несе службу.
Влад з Юлею зустрічалися два роки.
— Зараз відпустку взяти важко, як вдалося вмовити командира?
— Мабуть, увійшов у становище.
— Коли закінчиться війна, знову повернетесь на колишню роботу?
— Мабуть, ні. Але час покаже.
* * *
Поки Анатолій Навозенко був удома, халявинські жінки наплели і передали на передову маскувальні сітки для снайперів і розвідки.
— Хороша, легка, — дає оцінку Навозенко. — І за розміром саме воно.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з архіву Романа ГАЙДУКА, халявинського волонтера
"Час Чернігівський" писав про бійців:
