У громадах Чернігівщини прощались із захисниками, які загинули на російсько-українській війні.
34-річний Валерій Пасльон, старший солдат, з села Лихачів Мринської громади Ніжинського району. Працював охоронником на київському залізничному вокзалі. Потім — у чернігівській хлібопекарні. Згодом — торговим представником (доставляв товари по всій Україні).
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік долучився до територіальної оборони Чернігова. А в березні 2022-го добровольцем пішов служити до Національної гвардії. Пройшов навчання в Черкаській області. Служив на півночі Чернігівщини, на кордоні з Білоруссю. Згодом — на Донеччині, а потім — на сумському напрямку. Був старшим кулеметником бронеавтомобіля, мав позивний Тамада.
Загинув Валерій Пасльон 6 вересня 2026 року поблизу села Чуйківка Шосткинського району Сумської області. Попрощалися та поховали захисника в рідному селі. У нього залишились дружина, син та донька, мати і дві сестри.
* * *
Разом з Валерієм того ж дня поблизу Чуйківки загинув 33-річний Віталій Тодавчич. Народився в Закарпатській області в багатодітній родині. Згодом переїхали в село Кувечичі, Новобілоуська громада.
До повномасштабного вторгнення Віталій працював охоронником відділу охорони іноземців та супроводження Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. У лютому 2024 року мобілізували до лав Національної гвардії.
Поховали військового в селі Кувечичі. Без батька залишилися три донечки.
* * *
54-річний Олександр Вовнянко, старший лейтенант, з Прилук. Воював з перших днів повномасштабної війни на різних напрямках. Мав позивний Балтика.
Загинув 27 червня 2024 року біля селища Красногорівка Донецької області. Понад два роки вважався безвісти зниклим. Попрощалися з військовим у Прилуках, у соборі Різдва Богородиці.
* * *
53-річний Віктор Голумбієвський, солдат, з села Куковичі Менської громади. У лютому 2024 року долучився до Збройних сил України. Проходив службу оператором відділення радіоелектронної боротьби на Харківщині. Після поранення та лікування повернувся до своєї військової частини і продовжив службу.
6 вересня 2026 року чоловік помер у Чугуївській міській лікарні. Попрощалися з військовим та поховали в рідному селі.
* * *
45-річний Роман Биков з Новгорода-Сіверського. Працював у Хутір-Михайлівському монтером колії. У березні 2026 року мобілізували. 11 вересня 2026 року, бувши у відпустці, військовий помер. Поховали Романа в Новгороді-Сіверському.
* * *
29-річний Ігор Єрмоленко з Городні. Навчався в Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Працював охоронцем в АТ «Укрпошта». У 2023 році мобілізований. Під час служби він тричі зазнавав поранень.
24 серпня 2026 року Ігор Єрмоленко загинув на Донеччині. Поховали на кладовищі «Червінщина».
* * *
42-річний Максим Криндач народився в Києві. Добре знав англійську мову. Працював у Києві барменом, потім різноробом на фруктово-овочевих складах. Останнім часом проживав у батьків у селі Кобижча Бобровицької громади, допомагав по господарству.
Служив з січня 2025 року. 1 вересня 2026 року Максим загинув. У нього залишилися дочка Валерія, мати Наталія Федорівна, батько Іван Михайлович, брати Павло та Федір.
* * *
40-річний Денис Кудряшов з села Чумак на Ріпкинщині. Проживав разом з батьком. Мати, колишня дружина та 10-річна донька живуть за кордоном.
Навесні 2024 року чоловіка мобілізували.
Загинув Денис Кудряшов 14 липня 2024 року на донецькому напрямку. Поховали в селі Вишневе Ріпкинської громади.
* * *
30-річний Олександр Коваленко був дронщиком. 18-річним пішов на строкову службу, а 20-річним уклав контракт з Державною прикордонною службою України. Служив у Краматорську. У 2022 році став на захист батьківщини. Служив у Сумах, Черкасах, Житомирі. На початку 2026 року перевівся до третього армійського корпусу. Був головним сержантом 1-го взводу безпілотних авіаційних комплексів.
Загинув Олександр Коваленко 10 серпня 2026 року в районі селища Новоселівка Краматорського району.
* * *
34-річний Віктор Кіріченко з села Никонівка, Срібнянська громада. Працював різноробом на сільгосппідприємстві, допомагав односельцям. 25 червня 2024 року Віктора мобілізували. Воював на курському напрямку.
Загинув воїн 23 вересня 2024 року. Майже два роки його вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно тіло воїна повернули додому. Поховали Віктора Кіріченка в рідному селі.
* * *
40-річний Олексій Поета з Варви. Працював слюсарем на Гнідинцівському газопереробному заводі. Пізніше — водієм у Полтавському тампонажному управлінні. У 2022 році чоловік добровольцем став на захист України. Спочатку проходив службу в лавах морської піхоти. Згодом виконував бойові завдання як мінер на харківському напрямку.
Загинув військовий 6 вересня 2026 року на Харківщині. Попрощалися та поховали Олексія Поету на варвинському кладовищі «Нове».
* * *
49-річний Андрій Голляк з Бахмача. Працював у Києві. 7 березня 2025 року мобілізували. У бою поранило, тривалий час лікувався. Отримав інвалідність І групи.
Помер 8 вересня 2026 року в місцевій лікарні. Поховали бійця в Бахмачі.
* * *
35-річний Григорій Іллєнко з села Рижки на Коропщині. Народився в багатодітній родині. Був наймолодшим серед дітей. Мав дві старші сестри та два брати. Хлопець рано залишився без батьків, ріс в інтернаті.
У липні 2025 року чоловіка мобілізували. Воював на покровському напрямку. Загинув Григорій Іллєнко 9 вересня 2026 року. Попрощалися та поховали захисника в селі Нехаївка Коропської громади, де він проживав.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- За результатами ДНК-експертизи підтвердили загибель бійця на донецькому напрямку. У громадах втрати
- На Чернігівщині попрощалися із 35-річним захисником - був сиротою, опізнали за ДНК-експертизою. У громадах - втрати
- Після тяжкого поранення повернувся на службу і загинув. У громадах втрати
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
