Після деокупації прикордонна Сновська громада Чернігівщини живе під постійними обстрілами з боку рф. Вона визнана зоною бойових дій.
Та попри війну - життя вирує і тут. У Сновській громаді дбають про безпечне навчання для дітей, підтримку сотень переселенців та залучення коштів у бюджет – дякуючи підтримці донорів та місцевих активістів.
Саме локальні громадські організації підставили громаді плече допомоги. Спільними зусиллями їм вдалося відновити вже шість укриттів та навіть створити коворкінг для місцевих майстринь, пише ресурс «ШоТам».
Наталія Авдієвська, секретар Сновської міської ради говорить: мале лихо оминуло громаду - її на території не було значних руйнувань інфраструктури. Окрім підірваних мостів, які знищили окупанти. Водночас є багато фактів руйнування житлового сектору.
Наталія Авдієвська
Вже задокументували 45 об’єктів, що постраждали від російських обстрілів. Ще чимало будівель офіційно не зареєстровані як пошкоджені, оскільки до них практично неможливо доїхати й відзняти. Або, наприклад, заявники не зверталися із відповідною заявою, бо виїхали з громади.
У громаді нині дуже складно говорити про самостійне відновлення через брак фінансових ресурсів. До вторгнення локомотивом місцевого бюджету була залізниця. Тепер же ці шляхи обрубані, адже це дорога до росії та білорусі.
«Очевидно, що стіна між нами залишатиметься не одне десятиріччя, навіть у разі зміни влади країни-агресора. Узагалі прикордонні громади на рівні держави мають бути в якомусь особливому статусі. Адже ми розуміємо, що інвестиції та бізнес не зайдуть, а сусід-агресор нікуди не дінеться, навіть коли війна закінчиться. Усі ризики залишаться. Ми усвідомлюємо, що люди не захочуть їхати в прикордонні громади й відкривати там свої бізнеси. Натомість вони шукатимуть більш безпечні місця», - міркує Авдієвська.
А отже, на рівні держави слід розробити програми підтримки та розвитку таких територій. Це може бути державне забезпечення або ж пільгові умови, аби тут просто можна було вижити, пропонує чиновниця.
Будівля міської ради
А от велике лихо таки спіткало: Сновська громада втратила на війні 35 земляків-військових та 6 цивільних жителів. Попри деокупацію ця територія продовжує потерпати від обстрілів. Ворог практично щодня завдає ударів по прикордонних населених пунктах, як-от Гірськ, Клюси, Безуглівка, Хрінівка тощо. Руйнується житло, інфраструктура.
Основний виклик тут: переселення жителів цих територій у безпечніші частини громади. На жаль, не всі і не завжди розуміють, що необхідно виїжджати. Часто люди просто не хочуть залишати своє господарство. Тому із цим доволі важко.
«Скажімо, у нас є села, в яких до повномасштабної війни нараховувалося близько 200 жителів. Сьогодні їх троє, і вони не хочуть їхати. Для них це також виклик – залишити своє життя. Це дуже важко», - коментує секретар.
Інша складність - фінансові проблеми, є недостатність бюджету. Зрозуміло, що не всі податки і збори нині сплачуються, за багатьма статтями є недофінансування. Проте рада та депутатський корпус, фінансовий відділ зрештою ухвалили збалансований бюджет на 2023 рік.
Будинок культури у Сновську
З нових проблем: недостатня освітня субвенція. Адже 61% бюджету йде на отримання освіти й бракує майже 7,5 млн субвенції за попередніми розрахунками. Їх важко дістати, а від цього залежить, чи залишаться освітяни із заробітною платою. Тому доводиться шукати нові рішення та вмикати режим тотальної економії.
З позитиву. У Сновську є надзвичайно активна молодь у складі молодіжної ради при міському голові. Вони творчі, креативні, амбітні, постійно приходять з новими ідеями.
Тепер молодіжна рада працює як волонтерський рух. Вона допомагала й залучала для громади гуманітарну допомогу, фасувала її, роздавала жителям.
Станом на липень на території Сновської громади офіційно зареєстровано 1300 внутрішньо переміщених людей. Це не лише громадяни з інших регіонів, а й місцеві, які виїхали з прикордонних територій.
«На жаль, у нас немає «пунктів поселення», тож люди селяться у родичів або винаймають житло. Утім маю зазначити, що громада має дві резервні бази – гуртожиток училища лісового господарства та ліцей. У критичних ситуаціях ці заклади зможуть прийняти людей.
Звісно, намагаємося усіляко підтримувати переселенців. Для цього співпрацюємо з багатьма фондами. Окремо хочу виділити Данську раду у справах біженців. Вони постійно підтримують наших ВПО, надають і фінансову, і матеріально допомогу. Крім того, активно співпрацюємо з Товариством Червоного Хреста», - дякує партнерам Авдієвська.
Антон Аліфіренко, голова ГО «Лампа» розповідає, що його організація була заснована наприкінці 2020. Сьогодні команда налічує 13 постійних працівників та приблизно 10-15 волонтерів. Більшість проєктів – гуманітарні. Зокрема волонтери доставляють продуктові та гігієнічні набори, шкільне приладдя. Також займаються організацією заходів для дітей, молоді та людей іншого віку. Є і спортивні івенти й навіть проводять арттерапію.
Антон Аліфіренко
Крім того, тут облаштувати 6 укриттів. Незабаром діти підуть до школи, тож це завдання було одним із першочергових.
Паралельно волонтери продовжують роздавати пакунки з допомогою від різних донорів.
«На практиці це працює так: ми спілкуємося з представниками місцевого самоврядування, дізнаємося про потреби людей, отримуємо списки тих, хто найбільше потребує підтримки. А фінансування беруть на себе наші донори. Це і Global Communities, і DRC, і фонд «Східна Європа», і ще багато інших», - каже Аліфіренко.
Із Данською радою у справах біженців у «Лампи» було дві фази. Перша стартувала наприкінці 2022, тоді роздали 500 продуктових наборів і 400 наборів шкільного приладдя. Під час другої фази заручилися підтримкою іншої однієї громадської організації з Чернігівщини – Агенцією міських ініціатив. Разом вдалося за три місяці роздати майже 2000 продуктових наборів і 930 наборів для школярів.
«Що б я порадив активістам з інших деокупованих регіонів? Насамперед запасіться терпінням. Попереду – дуже багато навчання. Наприклад, тренінги від різних донорів, які навчають, як писати та втілювати подібні проєкти», - ділиться досвідом активіст.
Ірина Мундурс, начальниця відділу розвитку та інвестицій міськради Сновська, також згадує про облаштування укриттів у навчальних закладах. Громадська організація «Лампа» втілила цей проєкт цьогоріч за рахунок грантових коштів від програми «Сновщина: допомога поруч», що реалізується за підтримки програми CLEAR та фінансування Global Communities та USAID.
Ірина Мундурс
Як це відбувалося? Керівники навчальних закладів, місцева влада та представники ГО разом визначали, які саме заклади братимуть участь у програмі. Торік діти Сновської громади так і не змогли сісти за парти й були змушені вчитися онлайн через близькість до кордону. Тепер є надія, що з 1 вересня учні зможуть нарешті прийти до шкіл та навчатися офлайн, у класах. А першочерговою умовою для цього є саме наявність належним чином облаштованих укриттів. Тому до проєкту долучили шість шкіл: три міські й три сільські.
Ще один важливий проєкт – відкриття швейного коворкінгу на базі Сновського ліцею №1. Це проєкт розвитку Сновської міської ради в межах програми USAID DOBRE. Коворкінг створюють за моделлю співфінансування: з міського бюджету виділили кошти на поточний ремонт приміщень, а донорська підтримка допоможе переоблаштувати їх на шкільний коворкінг.
У навчальні години коворкінг буде використовуватися для проведення занять із учнями, а після уроків там працюватимуть різні гуртки, проводитимуться майстер-класи. І вже у вечірній час майстерні перетворюватимуться на відкритий для всіх жителів громади коворкінг, в якому за певну плату можна скористатися обладнанням для роботи, каже пані Мундурс.
Навіщо це? У громаді є чимало швачок, які працюють на дому, але не мають професійного обладнання. Тож Ірина Мундурс сподівається. що коворкінг у майбутньому сприятиме створенню нових робочих місць та реалізації продукції від місцевих майстринь.
"Час Чернігівський" писав про прикордонні громади:
