Під час нашого інтерв'ю запитали у Ірини Соколової, українки, яка вже кілька років живе у Словаччині: які поради могли б дати тим, хто лише планує переїзд до цієї країни? Ось що вона каже:
Треба бути готовим до того, що вам доведеться чекати. Тому що в усіх сферах словаки повільніші, вони не люблять, коли їх кваплять. Вам доведеться чекати в лікарні, в банку, при замовленні інтернету. Тут до цього мусите звикнути. Це найголовніше.
Друге: вони дуже щирі і відкриті люди, але дуже не люблять, коли до них дуже напористо звертаються з якимись претензіями. Вони можуть бути до вас привітні, але якщо перегнути ось цю палицю, то можна побачити іншого словака.
Третє: Словачина, як на мене, дуже вигідна тим, що вона маленька. Ти відчуваєш себе дуже затишно з тим, що вона маленька. Тут потужне українське ком'юніті. Є українські школи, школи, які акредитовані Україною навіть. Є садочки, є недільні українські школи, які також відвідують дуже багато українців. І дуже багато різних підприємців, закладів харчування. Тут досить комфортно і досить легко почуватися як вдома.
Також за словами пані Соколової, у Словаччині наразі досить просто знайти роботу.
Якщо ти не кваліфікований спеціаліст, роботу знайти легко, але важливо не потрапити в руки недобросовісних посередників. Тут є такі звані агентури. Вони отримують відсоток за те, що пора все влаштовувати людей, але вони дуже часто можуть обдурювати.
Якщо ти кваліфікований спеціаліст, тут легше зробити сертифікацію диплому, ніж в таких країнах, як Німеччина. Ти маєш після підтвердження свого диплому рік чи півтора, не пам'ятаю, часу на те, щоб здати мовний екзамен. І вже можеш працювати кваліфіковано. Тут, насправді, не вистачає, наприклад, лікарів. Дуже багато українських лікарів, вчителів, навіть електрики, тому що дуже багато словаків їдуть на заробітки до цієї самої Австрії або Німеччини. Словаччина потребує таких спеціалістів.
***
Час Чернігівський писав про таке:
