У Сосниці скандал. 62-річний Микола ШЕВЦОВ, заступник керівника КП «Благоустрій Сосниця», звинувачує 37-річного Андрія Портного, голову Сосницької громади, у побитті. Зі слів Шевцова, сталося все 19 липня в кабінеті селищного голови під час наради. Андрій Портний заперечує.
— Просто так напав на вас?
— Є передісторія. Я не одну каденцію пробув депутатом селищної ради. Одну з них працював при Портному. Саме наша депутатська група підтримала його на виборах. Водили по хатах, рекомендували: «Ось наш найкращий кандидат». Тепер шкодую, що просував його. Рік Портний відпрацював. Радився, куди і на що витратити гроші громади. А потім освоївся, зрозумів, що таке влада. І все, став чинити, як йому хочеться. За це я його неодноразово критикував на сесіях. Говорив, що фінансові питання треба проводити через сесію. Мені навіть передавали, щоб я припинив критику. Одного разу ми зустрілися поза селищною радою. Я сказав: «Ти робиш, як хочеш, а потрібно, як прописано в законі. Я маю досвід, знання. Невже ти думаєш, що я дурень?» І після цього я не мовчав, — описує ситуацію Микола Шевцов.
— З 2018 року, часу створення комунального підприємства, працюю. Дійшло до того, що надійшла вказівка прибрати мене з роботи — було це ще два роки тому. Та мене просто так не прибереш. Бо сам заяву не напишу. А щоб вигнати, потрібні дві догани. Для них немає підстав.
Мій начальник пішов у відпустку, а я 17 липня вийшов з відпустки, став виконувати обов’язки. У понеділок приїхала бетономішалка, дороги бетонувати. Фактично вони підчиняються лише селищному голові. Кажу: «Що ви робите?» Без дотримання будівельних норм і правил. 15 сантиметрів щебеню, зверху ще й бетон. 60 тонн щебеню закопати в землю. Дорогу ж можна побудувати. Я розбираюся в ремонті доріг, будівництві, скільки що коштує. Скільки на що витрачено. Тільки інші бояться, а я відкрито висловлююся. Якраз зустрілися з головою у дворі, біля щебеню. Я заявив, що це марнотратство. А він: «Не твоє діло, не лізь». Наступного дня телефонує з відпустки начальник. Каже: «Вказівка: маєш бути завтра на планірці о 8.30, а о 16.00 звітувати щодня».
Я прибув 19 липня на планірку. Зайшов до голови. Питає: «Що вчора робили?» Ось це і ось це. «А сьогодні?» Оце. «Значить так, кожен день о 8.30 ви приходите сюди та о 16.00 звітуєте, що зробили». На що я відповів: «Андрію Дмитровичу, я керівник юридично самостійного підприємства. Звіт раз на тиждень. Хочете в письмовому вигляді — можна. Або на сесії. Але ходити, як піонер, і стояти по стійці струнко я не буду». Встаю і хочу вийти.
А він: «Ти вже зовсім на букву х… ? Що дозволяєш у моєму кабінеті?» І до мене. Схопив, на підлогу повалив, коліном на груди і держить. У мені 63 кілограми, він десь 80. Я став задихатися.
Лише після цього він мене відпустив. Скільки я простояв на колінах — підвестися одразу не зміг — не знаю. У голові паморочилося, серце гухкало, у грудях калатало і тарабанило, наче відро з болтами. Ледь вийшов з його кабінету. Спустився вниз. Він за мною: «Ти сам винуватий! Ти мене спровокував!» А в мене в горлі пересохло. Відкрив двері у фінвідділ, попросив води. Там мені ще й таблетку валідолу дали. Відсапався хвилин 10-15 і потихеньку рушив на роботу. Заходжу, а бухгалтерка каже: «Миколо Миколайовичу, ви футболку задом наперед одягли». «Ні, — заперечую. — То мені її розтягли, ще й ланцюжок з хрестиком порвали». Відчуваю, з кожною хвилиною стає гірше. Викликав швидку допомогу. Приїхали, забрали. Ще без рентгену, за симптомами, медики сказали, що перелом ребер. Зробили рентген, та описати було нікому. Увечері викликали рентгенолога. Картку мені не віддали. Сказали, що все гаразд. Директор лікарні родич Портного.
Я поїхав у Мену. Зробили комп’ютерну томографію, перелом 3, 4, 5 ребер справа зі зміщенням на 3,2 міліметра. Забої хрящових тканин, забій грудної клітки. Мені так боляче — ні лягти, ні дихнути. Зламані ребра можуть пробили внутрішні органи.
Був у поліції, віддав диск з обстеженнями, опис.
Пробачати не збираюся. Якщо мені голову не відіб’ють, ітиму до кінця.
— Микола Миколайович був депутатом двох скликань. Але на минулих виборах у громаду не попав. Він має своє бачення, я, як голова, власне бачення шляхів розвитку громади, — озвучує версію подій Андрій ПОРТНИЙ, сосницький селищний голова. — Він в опозиції до мене. Хоча і працює в команді. Не я його брав на роботу, а керівник підприємства. Працює та й працює. Керівник пішов у відпустку, і Микола Миколайович почав свою роботу.
Я викликав, аби визначитися, які роботи пріоритетні, а які почекають. Ми зустрілися на першому поверсі. Він якраз розмовляв з моїм заступником. Виглядав хворобливо. Кашель був грудний. Микола Миколайович курить, як паровоз, тому я значення не надав. Зайшли до мене в кабінет. Двері не закривали ні мої, ні в приймальні. Тому, що відбувалося в кабінеті, усі могли чути.
Коли я озвучив: «Ви звітуєте таким чином», було повне несприйняття, почав мені грубити. На що я зауважив: «Якщо буде таке ставлення, то буде звільнення». Ми обоє вийшли з кабінету. Я заглянув до фінансистів з’ясувати робочі питання. Після мене він зайшов до того кабінету. А через дві години дізнаюся, що подав заяву до поліції — нібито я його побив.
— Камери у вашому кабінеті є?
— Посадовцям часто підкидають гроші. Отож, аби запобігти провокації дачі хабаря та застрахуватися від такого, адже противники не дрімають, встановив дві камери перед війною. Але їх не включили, бо не було технічної можливості. Це ж ще радянський кабінет, секретаря райкому партії. Потрібно було змінити проводку, додати розеток. Війна, думки були вже не про це. Так і не дійшло до підключення. Про що нині шкодую.
Ситуація неприємна. Якби був запис, усім усе було б зрозуміло чітко і ясно.
Сподіваюся, усе закінчиться на мою користь. І я звернуся до суду з позовом про захист честі та гідності.
— А переломи в Шевцова звідки?
— Він їх отримав точно не в моєму кабінеті і не від мене.
* * *
За фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 122 ККУ (умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості). Санкція цієї статті передбачає виправні роботи на строк до двох років або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років, — повідомила Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління Нацполіції в області.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про інших представників партії "Рідний дім":
