Говоримо про те, як бойові дії між Ізраїлем та Іраном вплинуть на війну в Україні, чи варто очікувати загрози для Чернігівщини від літнього російського наступу, що дасть ЗСУ перехід на корпусну систему?
Журналіст Арсен Чепурний: Пане Михайле, давайте почнемо з наболілої теми: бойові зіткнення між Ізраїлем і Іраном. Чи можемо ми зробити якісь висновки з цього військового конфлікту? Чи бачили ми там якісь новинки? І як ці бойові дії вплинуть, якщо вплинують, на війну в Україні?
- Ну, щодо новинок можна говорити тільки про перше використання найбільш потужних авіаційних бомб у світі. Це протибункерні бомби, які використали американці в одному єдиному ударі. А щодо загальної ситуації, то можна говорити, що з військової точки зору ми бачимо, що характер війн змінюється. Навіть протиповітряна система Ізраїлю, яка була заточена проти балістичної загрози, проти іранських ударів, вона фактично не витримала.
По-перше, виявилось в черговий раз, що це дуже дорого. Якщо Ізраїль би продовжував війну, то місяць такої війни, просто відбиття налетів іранських ракет, їм би обійшлося десь у 12 мільярдів доларів.
І друге, що ракет протизенітних, протиракетних систем ніколи не буває забагато. Тому що вже через 10 днів масштабних ракетних ударів ізраїльтяни почали говорити, що у них недостатньо ракет для їх перехоплення. І якщо це якимось чином прив'язати до українських реалій, то очевидно, що наша система ППО, вона менш ешалонована, вона повинна відбивати різні засоби ураження, ті ж "Гербєри", ті ж різні "Шахеди", балістичні ракети, ракети "Кінжал", гіперзвукові. Тобто зробити систему ППО, яка була б на 100% безпечною і на 100% захищала території країни, як ми побачили, на даний час фактично неможливо.
- З приводу потенційного літнього російського наступу зараз багато розмов. Ми з вами теж говорили про нього. Яка зараз ситуація? Чи готується цей наступ, чи є скупчення сил і де можна його очікувати?
- Як на мене зараз склалася дивна ситуація. Тобто, незважаючи на те, що багато хто говорить, що російський літній наступ вже почався, такої активності, потужної активності на фронті, навіть по офіційним зведенням Генерального штабу не відбувається. Росіяни продовжують повзучий наступ, вони фактично міняють людей на території, вони просуваються, але це не стратегічне просування. Немає прориву фронту і незрозуміло, де знаходяться приблизно 100-120 тисяч російських військовослужбовців, які вони змогли зібрати за цей час. Чи це пов'язано з майбутніми командно-штабними навчаннями в Білорусі? Чи це пов 'язано, що росіяни чогось чекають? Досі не зрозуміло. Але питання в чому, що час для літньої кампанії, він спливає. У цей період, коли є "зеленка", коли є погода, коли є велика частина дня, а ночі - менша, вона найбільш сприятлива для наступу. І цей час спливає, росіяни не наступають.
Незважаючи на те, що ми говоримо про наступи в Харківській області, в Сумській, ми говоримо про Східний фронт взагалі на Донбасі. Але нічого екстраординарного, якого б ми не бачили два тижні, місяць тому, два місяці тому, не відбувається. Тому, для мене, наприклад, лячно, тому що росіяни можуть сконцентрувати якісь сили і проломити десь фронт дуже швидко. Тобто вони розраховують на те, що цей удар буде дуже швидкий і дуже потужний. Я думаю, що наше командування знаходиться в такій же ситуації. Воно має певні резерви. І зараз, коли росіяни не почали от цей стратегічний наступ літній, я думаю, що пан Сирський і Генеральний штаб потихеньку ці резерви почали використовувати. Це ми побачили на Сумському напрямку, де перекинуті ще додаткові підрозділи, додаткові бригади, які не тільки зупинили російський наступ, але й в деяких ділянках почали контрнаступати. Про те, що ми витіснимо росіян з Сумської області, у мене немає таких ілюзій, тому що росіяни все ж таки закріпились там достатньо потужно, і буде такий анклав, з якого вони будуть постійно наступати, але і взяти Суми за три дні у них не виходить.
Михайло Жирохов та Арсен Чепурний
- Також ви згадали навчання в Білорусі, чи варто очікувати наступу з території цієї країни, і чи бачимо якусь підготовку до цього?
- Підготовку ми особливо не бачимо. Ті росіянські транспортні вильоти літакаів це не те, що може свідчити про розгортання угруповання. По-перше, ще зарано. Самі навчання вони будуть відбуватись у вересні. І перекидати туди в червні війська, щоб вони там зайві два місяці знаходились, це зайві кошти і зайві проблеми, які нікому не потрібні. Щодо масштабів, як тільки буде зрозуміло, яку кількість росіяни концентрують, тільки тоді можна говорити.
Якщо вони сконцентрують 30-40 тисяч, це ні про що. Але основне перекидання буде залізницею. Залізницею його на даний час немає. Ми можемо говорити про якусь чисто теоретичну можливість, але ця можливість вона була і є завжди.
- Вукраїнському війську триває перехід на корпусну систему. Можете простими словами розказати, що це таке і навіщо це треба?
- Дуже просто не вийде, тому що за часи широкомаштабного росіянського вторгнення система управління військами, вона виявилася занадто громіздкою. Є оперативні командування, є ОТУ, тобто оперативно-тактичне угруповання, є просто УВ – угруповання військ. Тобто ці тимчасові органи управління, вони відповідають за певний напрямок. Тобто, наприклад, ОТУ «Херсон» чи ОТУ «Донецьк» чи ОТУ «Сіверщина».Але оці громіздкі системи управління, вони формуються з офіцерів, які знаходяться на ротаційній основі. Тобто, в ОТУ відкомандировують певну кількість офіцерів штабних, які, наприклад, пів року займаються ОТУ. Звісно, людина, яка прийшла на пів року, вона такої відповідальності за придані бригади, за придані підрозділи не несе.
Тому зараз зробили перший крок – це корпусна система. Карпусна система буде замінять оці ОТУ, оці тимчасові формування і бригади, які передані в корпус, це будуть так звані рідні бригади. Це неприкамандировані бригади. І відношення офіцерів до них в ідеалі повинно бути іншим. От корпус, він буде відповідальний за певну ділянку фронту. І можна буде питати з командира корпусу, з його штабних, а з ОТУ і всіх інших таких спитати, скажімо відверто, дуже і дуже важко. І це направлено на результати.
Потрібно сказати, що формування корпусів – це дуже непроста справа. І всі корпуси будуть сформовані тільки до кінця цього року. Зараз на фронті є мінімум два корпуси вже. Один корпус замість ОТУ «Херсон» – це корпус морської піхоти. І ще один корпус – він на Південному Донбасі. Далі таких корпусів буде сформовано, ну, принаймні, якщо я не помиляюсь, десь 12-13 корпусів. Тому зараз Сирський може говорити і про можливості контрнаступу. З оцією громіздкою системою це було дуже і дуже важко, якщо не неможливо. Зараз можна буде говорити, що це реально.
- І останнє питання. Загальна ситуація на фронті. Зараз що відбувається?
- Ми вже сказали дещо про ситуацію на фронті. Продовжуються бої. Росіяни - повзуче просування. Зараз вони вийшли на таку ділянку, що вони можуть наступати і на Константинівку, на Константинівську агломерацію, і на Покровськ. Тобто їхнє просування їм це дозволяє. Як на мене, дуже важка ситуація на Куп'янському напрямку. На жаль, цей напрямок якось випав з офіційних джерел взагалі. По Куп'янську дуже-дуже мало інформації, але це не офіційна інформація.
Росіяни мають просування, яке може призвести до втрати Куп'янська. Тому що Куп'янськ вже з двох сторін, росіяни його піджимають.І дуже скоро там дуже погана буде логістика, і іншого варіанту, як залишити його не залишиться. Але я думаю, що це такий найбільш жорсткий варіант. Я думаю, що в Генеральному штабі цю ситуацію знають краще, ніж я, ніж ми і будуть реагувати на ці росіянські наступи.
***
Дивіться попередні випуски передачі "Воєнний час":
