У Любові МАКАРЕНКО з Семенівки під опікою 30 песиків і 29 котиків. Після обстрілу міста КАБами місцеві масово виїжджають. Тварин із собою забирають не всі.
— Ми з чоловіком поки сидимо в Семенівці. Ще працюємо, живемо, ховаємося. Сьогодні, — говоримо 13 січня, — о п’ятій ранку бігала ховатися. Повідомили про КАБи, безпілотники.
Учора йду, а він над головою гуде. Додому 50 метрів лишалося. Добігла — і в підвал, — каже Любов Макаренко.
Вона виконує обов’язки директора музичної школи.
— Живемо у квартирі. І котики з нами. Я за ними прибираю. Деякі сусіди ненавидять тварин. Палками б’ють. І заяви на мене в поліцію пишуть. Добре, що є приватний будинок, у дворі живуть мої підопічні.
Центром Семенівки люди бояться ходити. Бо все туди летить. Навіщо ми їм треба? Тільки житлові будинки, більше там нема нічого. Коли обстріляли будинок культури КАБами (в березні минулого року), я лише дивом вижила. В останній момент наче хтось з тієї кімнати вивів. Бо розірвало б мене на дрібні частини. Перед новим роком, коли загинув Валентин Кузьков, дивом встигла вскочити в погріб. Тварини зі мною. Один до одного приткнулися, сидимо. Тільки уламки сиплються.
Власники виїжджають, а собак і котів лишають. Просять, щоб забрала. А куди? Весною був приліт, згорів сарай. Загинула моя колега, Світлана Зенченко, їхала повз двір. І дві тваринки тоді загинули.
Будок на всіх не вистачає. Кобелі між собою гризуться. Кожного треба прив’язувати. Хоч і стерилізую за свій кошт. У Шостці це роблять безплатно. Але за таксі треба три тисячі гривень заплатити. Витрачаю на тварин, скільки можу. Зі своєї кишені. Як вулицею йду, завжди з собою ношу корм, підгодовую тварин.
Кожного разу собі кажу, що забирати не буду. А тоді йду, а воно нещасне лежить. Лабрадор. Видно, виїжджали з села з-під обстрілів. Тут викинули. Пес поранений, ребра світяться. Котика з переламаними лапками підібрала. Під магазином сидів. Інший сам прийшов.
Брала їх не для того, щоб притулок створювати. А для перетримки, стерилізації.
Дівчата пишуть, пропонують пошукати песикам і котикам нових власників. Руками і ногами «за». Старих вже нікому не буду віддавати. Хай дрибають двором, доживають. «Молодняк» з радістю передала б у добрі руки.
Допомагають небайдужі. Треба лапи, крупи, печінка. Рибу додаю котам у кашу. Вилітає 200-220 кілограмів на тиждень. З доставкою кормів у Семенівці туго. Фірма, що виготовляє корми, зараз допомагає. Але доставляють до Чернігова. Шукаю, хто привезе. Важко, але так і живемо.
Хто хоче підтримати, ось картка Любові Макаренко: 4149-4999-9303-7900.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото надала Любов МАКАРЕНКО
- Дива не сталося: козулю не вдалося врятувати після ДТП
- Кукурудза ... для кабанів, вівсяні снопики для зайців
- Скажені єноти бігають громадою на Чернігівщині
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
