Під час активних бойових дій на Чернігівщині постраждало п’ять музейних закладів. Також пошкоджено Тріумфальну арку - об’єкт Новгород – Сіверського історико-культурного музею «Слово о полку Ігоревім». В окупації перебувала садиба родини Лизогубів у селищі Седнів. Зазнали пошкоджень не лише будівлі музеїв, які є пам’ятками історії національного та місцевого значення, а й музейні предмети всередині.
Однак, попри все музеї Чернігівщини оговтуються та працюють.
Діяли за протоколом та інстинктами
24 лютого 2022 року співробітники Обласного художнього музею імені Ґалагана почали обгортати та ховати експонати в сховища. Колекцію не вивозили. Згодом встановили чергування.
"Ходили на роботу по черзі до 6 березня, коли міна розірвалася біля будівлі музею. Тоді постраждав фасад, зокрема вибило близько 30 вікон. Стіни витримали вибух у п’яти метрах від будівлі, але старі вікна – ні. Вони вилетіли повністю - десь в порожні зали, десь в кабінети. Реставраційну майстерню повністю розтрощило", — говорить директор Юрій Ткач.
Юрій Ткач
Наступного дня музейники почали забивати вікна дошками та плівкою, аби вберегти зали від впливу погоди. Однак, на жаль, сніг та дощ все ж добряче в’їлися в стіни.
«Ми досі це відчуваємо, в залах відчутно підвищилася вологість. Для колекції це дуже шкідливо, приміщення відсиріли, і тому ми зараз не можемо повернути до них колекцію. Щоправда, на час воєнного стану є заборона доступу відвідувачів до колекції музею. Немає сенсу її виставляти, якщо не можна показувати», — каже Юрій Ткач.
Наразі в музеї працює 5 залів, що не постраждали, або вже відновилися. Там експонують приватні колекції митців ХХ-ХХІ століття, що не належать до музейного фонду.
Пошкоджений кут будівлі художнього музею у Чернігові. Фото The Villagе
Директор обласного історичного музею імені Тарновського Сергій Лаєвський від початку російського вторгнення і до звільнення області разом з дружиною (теж співробітниця музею) жив у музеї. Там вони постійно перебирали експонати, відбираючи та ховаючи найцінніше.
«Ми постійно укріплювати нашу будівлю, ліквідовували наслідки обстрілів. Облаштовували сховище», - деталізує Сергій Лаєвський.
Сергій Лаєвський
Допоки був зв'язок історик записував відео, писав пости в Фейсбуці, в яких зокрема розповідав про стан музею та долю співробітників.
Сьогодні в музеї працює 7 залів. Як і в художньому – тут проводять виставки з приватних колекцій та копій важливих експонатів.
Наразі музейні працівники та науковці не мають змоги працювати лише в одній з філій історичного музею - Музейно-меморіальному комплексі партизанської слави “Лісоград”. Воназнаходиться в селі Єліне Сновської ТГ, що потерпає від обстрілів і до сьогодні. Експозицію звідти вивезено, музей зачинений.
Не потраплять відвідувачі до одного відділу Військово-історичного музею. Через бойові дії там повилітали майже всі вікна, пошкоджено експозиційне обладнання. Однак, працівники продовжують наукову роботу та впорядковують сховище.
На території Седнева, де знаходиться садиба Лизогубів, що теж входить до обласного історичного музею, побували російські війська. Ймовірно, вони навіть не усвідомлювали, де знаходилися. На щастя, значних руйнувань не спричинено, однак залишили по собі фекалії та вибиті шибки.
«У Седневі вже відновлено екскурсійну роботу. Звісно, є певні обмеження для відвідування, однак садиба Лизогубів, особливо з настанням тепла, знову чекає туристів вихідного дня», - зауважив Сергій Лаєвський.
Фото з мережі
Осколками ворожих снарядів побило стіни меморіального будинку в Чернігові, у якому проживав Михайло Коцюбинський, пошкоджено деякі експонати, що є державною частиною Музейного фонду України.
«В будинку пробиті стіни, вибиті шибки, пошкоджено шафу та рояль митця. Завдяки кропіткій праці реставраторів Національного науково-дослідного реставраційного центру України пошкоджені музейні предмети вже відреставровані. Експозиція зараз недоступна для відвідувачів, однак ми продовжили традицію мистецьких віталень саме в меморіальному будинку. Працюють виставки сучасного декоративно-прикладного мистецтва, найближчим часом найпривабливішою локацією стане сад», - розповідає дружина правнука письменника Наталія Коцюбинська.
Наталія Коцюбинська показує посічені осколками двері меморіального будинку
Як повідомляють у профільному департаменті ОВА, частково вивезено експозицію історико-культурного музею «Слово о полку Ігоревім», що в Новгород-Сіверському. Транспортували за межі прикордонного району експонати лише після повного звільнення області від російських військ. Наразі музей теж обмежив свою роботу. Втім, туристів запрошують насолодитися пейзажами та архітектурою.
Загалом, музейні установи мають протокол дій на випадок надзвичайних ситуацій. Втім, як зазначають музейні співробітники, менш за все думали, що цією надзвичайною ситуацією буде війна. Тож почувши перші вибухи, керувалися інстинктом – зберегтися та зберегти.
Де взяти гроші
І до війни будівлі музеїв Чернігівщини потребували ремонту. Тоді сподівалися на кошти бюджетів різних рівнів та який-неякий заробіток за рахунок відвідувачів. Після повномасштабного вторгнення туристів до прикордонного регіону не затягнеш, а гроші першочергово направляються на оборону та відбудову критичної інфраструктури.
На допомогу прийшли міжнародні фонди. Зокрема Чернігівський обласний історичний музей ім.В.В.Тарновського отримав гранти від Міжнародного альянсу для захисту спадщини в зонах конфлікту (ALIPH) та Музею Берлін-Карлхорст (Німеччина).
Крім цього, отримано необхідні матеріали від установ та організацій Литви, Польщі, Німеччини, Франції. За кошти благодійних пожертв та власні кошти музей закупив, зокрема, сонячну станцію як джерело резервного живлення, пакувальні матеріали, реставраційні матеріали, а також електрообладнання та матеріали для оновлення внутрішніх систем електроживлення музею. Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського отримав фінансову підтримку від колег з інших українських музеїв.
За кошт обласного бюджету частково ліквідовано найбільші пошкодження.
В області планують створити ще один музей
З лютого поточного року в ОВА працює робоча група щодо вивчення питання створення Музею російської окупації в селі Ягідне Чернігівського району.
Те, що відбувалося там - один з найжорстокіших воєнних злочинів, скоєних на Чернігівщині російськими військовими. Школа, у якій силою утримували у нелюдських умовах близько 300 осіб (11 з них померли), точно вже ніколи не буде використовуватися за своїм прямим призначенням. Відтак з’явилася ідея створити музей.
Будівля наразі законсервована. Однак, варто будівлю захистити краще, ніж, плівкою на вікнах, аби вберегти її від зовнішнього впливу.
Наразі ж ОВА звернулася до Національного музею історії України у Другій світовій війні щодо визначення статусу майбутнього музею у селі Ягідне. Буде він місцевим, обласним, регіональним чи державним; зберігати будівлю цілісно чи фрагментарно. Паралельно робоча група спілкується з мешканцями громади, аби максимально задовольнити інтереси усіх сторін.
Не обійдеться й без міжнародної підтримки.
«Ми зв’язалися з Національним інститутом культурної спадщини Польщі. Наразі вони виділяють кошти на створення документального фільму про Ягідне. Будуть записувати спогади очевидців. Робитимуть 3-D сканування підвалу і всіх тих експонатів, що збереглися у будівлі, - повідомила директор Департаменту культури і туризму, національностей і релігій ОДА Людмила Замай. - Поляки готові долучитися і до збору коштів для створення музею».
Людмила Замай (посередині)
А тим часом двері з того підвалу вже стали експонатом на міжнародній виставці в Нью-Йорку під назвою "Україна. Розп’яття. Трибунал". На цих дверях люди рахували дні, які провели в ув’язненні у російських окупантів. У кінці напис: "Наші прийшли"...
"Час Чернігівський" писав про музеї:
- Нагорода належить всім чернігівцям: Дмитро Брижинський передав в музей відзнаку «Місто-герой України Чернігів»
- Новий художній альбом: портрети жителів села, яке надавало прихисток під час боїв за Чернігівщину
- НАШІ ЛЮДИ. Директор історичного музею про порятунок експозиції під обстрілами, божевільних музейників, гетьманські універсали і новинки в музеї
