Американське популярне політичне видання The Wall Street Journal присвятило великий матеріал співпраці чернігівця Дмитра Карпенка, більше відомого як Апостол, та російського кадрового військового, родом з Казахстану Лева Ступнікова.
За кількістю знищеної живої сили противника видання оцінило операції на обʼєкти, на які навів росіянин, одними з найуспішніших.
Лев Ступніков став відомий широкому загалу у вересні 2025. В інтерв'ю відеоблогеру з Чернігова Дмитру Карпенку росіянин з казахським корінням зробив зізнання: він - російський офіцер, який опинився на війні в Україні, і наводить ЗСУ по розташуваннях колишніх однополчан. Російські пропагандисти стверджували, що через дії Ступнікова загинули понад 200 російських військових.
Чеченські спецназівці оголосили полювання на Ступнікова, який на той час перейшов лінію фронту і став воювати у складі «Русійського добровольчого корпусу».
Що відомо про біографію військового і яку роль в ній зіграв чернігівець?
Ступніков пішов у кадетський корпус в Омську, а потім переїхав до Санкт-Петербурга, навчатися у Військовій академії зв'язку. Навчання тривало 5 років — з 2018 по 2023.
У 2021 Лев одружився зі своєю дівчиною і думав відмовитися від військової кар'єри. Але сталася війна між рф та Україною. Ступніков був проти російського вторгнення. Влітку 2023 після закінчення академії у званні лейтенанта чоловік отримав розподіл у 36-у гвардійську мотострілецьку бригаду, дислоковану у Забайкальському краї. У листопаді 2023 його відправили воювати в Україну.
У лютому 2024, через три місяці після того, як Ступнікова відправили на передову, його матір Тетяна написала чернігівцю Карпенку. Блогер публікував у YouTube інтерв'ю з російськими полоненими та перебіжчиками, а також пропонував гроші за співпрацю з ЗСУ.
Тетяна питала, чи може Карпенко допомогти її синові дезертирувати. Коли Лев дізнався про листування матері з блогером, він став дивитися його ролики, а потім сам написав йому у WhatsApp. Сказав, що готовий співпрацювати та здатися. Від виплати винагороди Лев відмовився.
Пізніше в інтерв'ю Карпенко Ступніков казав, що ще під час служби у Забайкаллі вирішив: якщо відправлять на фронт, то знайде спосіб здатися в полон.
Після того першого повідомлення в WhatsApp Карпенко та Ступніков зателефонували та домовилися співпрацювати. Вони вигадали свою кодову мову. Після кожного привітання треба було написати заздалегідь узгоджену кількість — сьогоднішню дату плюс п'ять. Тобто повідомлення, відправлене 20 лютого, мало починатися зі слів «Привіт 25». Якщо цього не було, Карпенко розумів, що його джерело інформації скомпрометоване.
Перший удар, який навів Ступников, призвів до масової загибелі його товаришів по службі. Він передав куратору координати полігону під Волновахою, де відбувалося шикування російських військових. Ціль вдалося вразити завдяки знанням усталеного армійського розпорядку.
«Там щодня в один і той же самий час відбувалося армійське шикування. Але є певні добре налаштовані люди, які можуть щось там для українців пофоткати і відправити… вони реально стояли з бірками та протигазами, ну армія. Це діч, коротше…», - розповів Ступніков.
Тоді російського генерала Олега Мойсеєва під українським селом Трудовським стояли і чекали 3 роти російських солдат. Ворожі пропагандисти пізніше стверджували, що українці нанесли удар по полігону ракетами HIMARS.
Дмитро Карпенко:
«Завдяки Леву ви не уявляєте собі кількість врятованих українських військових, я не буду казати, яка бригада була навпроти них».
Чернігівець пояснює, що ані ворог, ані українці протягом 5 місяців тоді так і не зрушили з місця. Тож ця операція зі Ступніковим дозволила ЗСУ не просто втримати територію, а й зберегти особовий склад.
Атака ракетами HIMARS вбила 68 людей та поранила ще 60. Серед загиблих був командир 36-ї мотострілецької бригади полковник Гусейн Мусаєв. Ступников врятувався, вдавши, що йому терміново треба відійти в туалет.
Цей удар виявився найуспішнішою операцією з усіх, які Карпенка та його «кроти» організовували до цього. У наступні місяці Ступніков ділився з куратором радіочастотами, місцезнаходженням військ та планами бойових дій. Його 36-а бригада швидко втрачала особовий склад. Зрештою, з усіх офіцерів, з якими Ступников починав службу у своєму батальйоні, залишився тільки він. Інші загинули, зазнали поранень або були переведені на інші ділянки фронту.
У липні 2024 Ступніков перейшов лінію фронту. Під наглядом українського дрону він вийшов до розвідгрупи ЗСУ та назвав пароль «Магазин арахісу». Йому зав'язали очі та доставили до українських позицій. Незабаром його відвідав командир «Русійського добровольчого корпусу» (РДК) Денис Капустін. Він запропонував приєднатися до його підрозділу. Ступніков хотів розпочати нове життя в новому місці, але розумів, що для таких перебіжчиків, як він, Україна безпечніша, ніж закордон. І погодився.
За допомогою українців Ступніков вивіз із рф матір та сестру. Його дружина їхати відмовилася.
Втрати ЗС РФ від ударів, наведених Ступніковим, перевищили 200 осіб. The Wall Street Journal пише, що їх було понад 300.
"Час Чернігівський" писав про таке:
