Указом Президента України від 11 січня 21-річний захисник із Сосниці Євген Холодницький нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Вручав високу відзнаку особисто Володимир Зеленський. Однак потиснути руку молодому Герою не вийшло — у жовтні 2023-го при виконанні бойового завдання Євген втратив обидві кисті. Уламками були травмовані очі — у ліве потрапи- ли дрібні, його врятували, а праве, на жаль, ні — доведеться жити зі штучним. На додачу — серйозний перелом ноги.
Класний керівник
— Інший би впав у депресію — тільки не Женя, — каже його класний керівник, а нині відома на Сосниччині волонтерка Наталія Кошова. — Він — переможець по життю. 19 жовтня зазнав важких поранень, а 20-го телефонує мені і запевняє: буду бігати. І буде — не маю жодного сумніву.
Вони не переставали спілкуватися й після того, як Євген, закінчивши 9 класів, вступив до Сосницького обліково-економічного фахового коледжу — за фахом він економіст-бухгалтер. Дарма, що в нього були і нові учителі, і нові друзі. Розказував про навчання, про заняття спортом. Признався навіть, коли закохався. Їй — одній із перших — повідомив про своє рішення піти добровольцем на фронт. Це було на самому початку повномасштабного вторгнення. Євгену тоді було всього 19.
— Він — єдина дитина у сім’ї. Батько захищав країну в АТО. І син виріс патріотом. Дуже цілеспрямований. Ніколи ні на кого не розраховував. Завжди — «я сам», — продовжує Наталія Миколаївна. — Навіть коли ми зібрали кошти йому на дрон, взяв тільки меншу їх частину — решту суми (близько 60 тис. грн) заплатив своїми.
Крім оператора дронів, Євген освоїв й інші спеціальності — стрільця, бойового медика, водія-радіотелефоніса. За воєнні подвиги отримав «Хрест хоробрих» — почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ.
Поранення
Так само мужньо, як і воював, він зараз бореться за повернення до повноцінного життя. Переніс 45 операцій. Зараз на лікуванні і реабілітації у Феофанії. Наполегливо тренується. Нога ще остаточно не загоїлася, а він уже пробує ходити. Користується планшетом — у тому числі друкує. Запланував вступити до університету і стати викладачем.
Але спочатку треба пройти ще одне випробування — встановлення протезів на руки. Лікарі кажуть, що це довготривалий і нелегкий процес. Потребує від пацієнта немалих зусиль і неабиякої сили волі.
Вартість їх теж немала: механічний протез коштує майже пів мільйона гривень, біонічний (здатний зчитувати скорочення м’язів) — близько 2 млн грн. Є можливість отримати протези від держави, однак треба чекати. А вони потрібні зараз. Тому кошти збирають усім миром.
А моральну підтримку Герой отримує від батьків, від своєї коханої Аліни і її сім’ї, від численних друзів та побратимів, від земляків. І, звичайно ж, від свого улюбленого класного керівника.
Джерело: Марія ІСАЧЕНКО, "ГАРТ"
"Час Чернігівський" писав про таке: Тетяна Лебідь отримала «Хрест громадянських заслуг»
