Юні спортсмени з Чернігова віком 10-13 років вперше в історії виступили на змаганнях зі скелетону, які провели за кордоном на відомих олімпійських трасах. Усі витрати взяла на себе українська федерація скелетону та європейські партнери.
Ця подорож була ще й важливим проектом реабілітації для дітей, які пережили жахи війни. Діти не тільки тренувалися, змагалися, а й змогли відвідати музеї, побувати в горах і відчути атмосферу мирного життя.
"В цьому сезоні вперше вивезли наших юніорів на Чемпіонат світу в Ліллехамер та перший Чемпіонат України, який пройшов в Інсбруці в Австрії, де виступали наші дітлахи. Це проект федерації з реабілітації дітей після військових дій. Багато дітей з нашої команди пережили жахи війни, були в окупації, бачили смерті і горе. Ми вирішили зібрати команду. У нас все вийшло", - розповідає Дмитро Ткаченко тренер юніорської збірної України зі скелетону.
Дмитро Ткаченко
"Думаю, я зможу. Перший заїзд я впав і мені було страшно. Коли я на друге тренування пішов, то мені вже було по кайфу. Було класно їздити. Це були мої перші збори, я ніколи не пробував, і це мені найбільше запам’яталося", - каже Павло, учасник юніорської збірної України зі скелетону.
Павло
"Я собі казала, що все вийде, зможу. Я проїхала, і все вийшло. Так, я задоволена, ми їздили в гори, було красиво, побачили нові краєвиди, свіже повітря, красива природа", - каже Євгенія, учасниця юніорської збірної України зі скелетону.
Євгенія
"Запам’яталося тим, що перший мій спуск був на скелетоні. Були екскурсії в музей, в маленьку країну світу", - ділиться Антон, учасник юніорської збірної України зі скелетону.
Антон
"Цей вид спорту дуже екстремальний. Сам займався 8 років. Це спорт з високими швидкостями, емоціями, але готуємо дітей, щоб вони могли перебороти страх. Діти їздили на швидкості - 100 км за годину. Не кожен дорослий захотів би це зробити. А от наш хлопці 10-13 років змогли", - радіє Дмитро Ткаченко, тренер юніорської збірної України зі скелетону.
"Час Чернігівський" писав про таке: Чернігівський Форест Гамп: знайшов у собі сили бігати попри власну трагедію
