Нагадаємо, що на початку року в Мені відкрилася еколавка "СМАКошине" завдяки програмі "єРобота". Проте працював бізнес недовго, усього декілька днів. Все через скандал. Підприємиця запевняє - її вижили, але директорка ринку стверджує, що це не так. "Час Чернігівський" писав про це раніше.
Зараз бізнес "емігрував" до Корюківки. Там власниця еколавки Юстина Індило починає усе заново.
Еколавка «СМАКошине» відкрилася в Корюківці у січні. На щоденному ринку підприємиця орендує за квітковим рядом невеличкий ларьок, де раніше торгували свининою.
Нині тут обладнали кухню: встановили холодильник, гриль, індукційні плити, міксери, м’ясорубку, витяжку, є гаряча вода; обладнали вітрину та невеличкий м’який куточок для відвідувачів. Корюківчанам і гостям міста «СМАКошине» пропонує фастфуд, приготовлений у їхній присутності. За п’ять хвилин кухарі посмажать чебуреки чи приготують шаурму.
- Українські жінки – знані господині, - переконана Юстина Індило. – Утім, кожен регіон славиться власною кухнею. Так, як на півдні України достеменно не знають, що таке справжні налисники з печі чи вареники, так і на півночі навряд чи розуміються на чебуреках. Це грецька страва, яка має власні секрети приготування. Я, наприклад, 10 років училася робити справжнє тісто на чебуреки у Маріуполі, де було дуже багато греків. Там я прожила чимало літ.
Жінка запевняє, що для неї важливо, аби всі продукти мали сертифікати якості, а їжа готувалася з дотриманням санітарних вимог.
«У нас – здоровий фастфуд. Самі випікаємо булочки на бургери, без маргаринів і розпушувачів, і лаваші також готуємо власноруч. Якщо це котлета, то вона з якісного м’яса, фарш з якого робимо щоранку. Якщо у бургерах твердий сир, то запевняю: це точно не сирний продукт! Майонез і соуси – теж домашні. Усі заготовки на нашу продукцію ми робимо виключно зранку».
Як реагують на продукцію «СМАКошине» в Корюківці?
Підприємиця каже: головне, що люди повертаються, значить – подобається.
Мають уже й замовлення на безкоштовне доставлення (від 500 гривень). Зазвичай такі обіди замовляють організації або ж на дитячі свята. Для військових тут діють знижки і роблять подарунки.
- Плануємо розширювати асортимент, - ділиться планами Юстина Індило. – Хочемо вводити кондитерку, без цукру та борошна, аби можна було споживати людям із діабетом і дітям. З весни запровадимо молочні коктейлі й натуральне вершкове морозиво. Сама готую їх багато років і знаю, як це робити. А загалом підлаштовуватимемося під попит. Зараз, наприклад, пропонуємо домашню заморозку (голубці й налисники), копчену птицю (вирощену й приготовлену власноруч, перевірену лабораторією ринку) тощо.
Кулінарія - це хобі
Юстина Індило за фахом бухгалтерка-економістка. Працювала консультанткою-референткою з етики міжнародних відносин, багато років – у суді. А кулінарія – це хобі з дитинства. Вона з жінок, які обожнюють готувати й ніколи не ображаються на тих, хто дарує кухонні девайси.
Юстина Юріївна родом із Борзнянщини, але багато років жила в Маріуполі. У 2014 році, коли почалася війна, переїхала на Прилуччину, розвела чимале господарство: 50 свиней, 15 кіз, птицю. А в 2022-му врятувала з Маріуполя своїх батьків і забрала до себе – у чому були і з мінімумом речей.
- Це було 25 чи 26 лютого, коли ще можна було виїхати з міста, - пригадує жінка. – За дві години «кільце» замкнулося й покинути місто вже було неможливо. Житло з ремонтом і все нажите роками залишилося оркам. Зокрема, й творча майстерня та картини батька, заслуженого художника України Юрія Кондратенка - Юстина Індило
Майже дев’ять років Юстина Індило мешкала на Прилуччині, а потім, у грудні 2022-го, переїхала на Менщину, в село Макошине. Із чоловіком, учасником бойових дій, забрали з собою батьків, перевезли дещо з господарства. Так жінка здійснила свою давню мрію – жити на Десні.
- Тепер у мене з вікон видно Десну й сосни, - задоволено говорить. – Моїм батькам тут дуже подобається, хоч вони абсолютно міські люди. Десна надихає - батько знову почав малювати! І вже взяв участь у чотирьох міжнародних виставках. Плануємо разом виготовляти сувеніри, з яких можна буде їсти, й продавати їх у «СМАКошине».
Другою її мрією завжди було відкриття закладу харчування. Окрім еколавки в Корюківці, жінка планує відкрити аналогічну і в Макошиному.
Авторка: Наталія Рубей, "Сусіди.City"
"Час Чернігівський" писав про таке:
