Стародавне урочище, частина якого нині перебуває у приватній власності, чи не вперше за останні два десятиліття має прискіпливий аналіз від правоохоронців.
За клопотанням прокурорів у серпні 2023-го арештовані земельні ділянки, які входять до пам’ятки археології місцевого значення поселення «Ялівщина».
За клопотанням прокурора Чернігівської окружної прокуратури, якою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом незаконного проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини (ч. 1 ст. 298 КК України) ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду накладено арешт на земельні ділянки, які входять до пам’ятки археології місцевого значення – поселення «Ялівщина».
За даними слідства, на 22 земельних ділянках, загальною площею понад 3 га, які передавалися громадянам у власність в порядку паювання для ведення особистого селянського господарства, що входять до пам’ятки археології місцевого значення поселення «Ялівщина», на початку серпня 2023 із залученням важкої спецтехніки проведені роботи щодо корчування дерев та іншої рослинності.
Як результат, внаслідок земляних робіт допущене зняття, а місцями і повне знищення стародавнього культурного шару та археологічних об’єктів.
За вказаними фактами Чернігівська окружна прокуратура 01.08.2023 розпочала кримінальне провадження, що розслідується слідчими Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області та проведено ряд невідкладних слідчих дій.
Валентина Мултанен, заступниця директора з питань культурної спадщини КЗ «Організаційно-методичний центр контролю та технагляду закладів культури і туризму» коментує хід слідства - науковці надали усі матеріали, які були наявні в них. Відкрите провадження по 298-й статті ККУ - тут санкції найжорсткіші з усіх можливих. Та про це трохи згодом.
Кваліфікація злочину - «Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини» - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
За словами Валентини Мултанен, у планах повернути ці земельні ділянки у державну власність. Певні підстави для цього є.
«Наприклад, для нас проєкт приватизації був недоступний. Я його тільки бачила у 2007-му у природоохоронній прокуратурі, мені його показали і спитали: «Чому тут немає вашого підпису?». Я була директором інспекції тоді в органах охорони. Кажу: тому що нам не давали на погодження. Ми про це навіть не знали», - розповідає історикиня.
Тобто, проєкт приватизації фахівці побачили лише через 10 місяців від його підготовки. Тож, Валентина Мултанен говорить: приватизація ділянок у Ялівщині відбувалася з порушенням.
«Ми про це говорили завжди протягом усіх цих 16 років на всіх форумах, круглих столах… Ми куди тільки не писали - до Міністерства культури, в Інститут археології, у нас брали показання обласна прокуратура, природоохоронна прокуратура, управління з охорони земель… цим питанням займалися всі, але ніхто не подав до суду».
Валентина Мултанен говорить, що у 2007-му обласна прокуратура півтора місяці перевіряла її тодішнє місце роботи - інспекцію, вилучила усі документи з фіксацією порушень. Але на цьому справа і закінчилася. Можливо, тоді забракло політичної волі, припускає науковиця.
Тож, це вперше, коли справа Ялівщини зрушила з мертвої точки і дійшла до суду. Тому науковці вітають професійний азарт нинішньої обласної прокуратури і її бажання довести цю історію до повноцінного розгляду.
У 2010-му на погодження до органу охорони, тоді це було головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА був поданий проєкт організації території лісопарку «Ялівщина». Документ не був погоджений, в тому числі, і через неврегульованість питання щодо неправомірної приватизації земельних ділянок у межах памʼятки.
Однак, в цій історії є й інший бік. Чорні копачі, які нині активізувалися на перекопаних ділянках. Адже хоч цей шматок Ялівщини і є предметом судових слухань, проте цю частину памʼятки наразі ніхто не охороняє.
«Там треба щоб чи патруль якимось чином проїжджав, тому що вони ходять серед білого дня і нікого не бояться…», - обурюється вандалами Мултанен.
Принагідно нагадуючи, що «чорна археологія» теж під суворою забороною. Це та ж 298 стаття, тільки інша її частина - знищення памʼятки пошуковими роботами, за подібні порушення можна сісти за ґрати на три роки. Плюс, космічні без перебільшення штрафи, які сильно вдарять навіть по заможних кишенях.
Чому така увага до памʼятки місцевого значення? Її загальна грошова оцінка може доходити до мільярда, якщо оцінювати лише розкопки, говорить наша співрозмовниця.
Є ціна досліджень 1 кв м памʼятки, потім ця цифра множиться на коефіцієнт за давність та коефіцієнт, який складається з 5 різних показників (статус памʼятки, її площа, дата, згадка в архівних джерелах тощо).
«Якщо це все перемножити - виходять мільярди. Тобто, вартість цієї памʼятки дуже велика, вона в мільярдах обчислюється, а взагалі для історії вона безцінна», - коментує Валентина Мултанен.
На додачу, Ялівщина - невідтворюване джерело історії міста. Тут чимало хронологічних горизонтів - від бронзового віку до Давньої Русі. Також ця частина пам’ятки територіально, а для давньоруського горизонту і хронологічно пов’язана з іншої - городища, яке вже є памʼяткою національного значення. Нещодавно дослідниками висунуто гіпотезу, що це – літописний Гюричев. Досі вважалося, що Гюричев знаходився в районі сучасної Бобровиці і його змило рікою.
Тому дуже важливо, щоб вся частина давнього урочища перебувала під охороною держави і у її віданні. На цих землях можна вести господарство, висаджувати рослини, брати в оренду, це не порушить доступу науковців до культурного шару. На відміну від будівництва, яке точно знищить у буквальному сенсі шматок історії Чернігова.
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Розкопки у Чернігові та знайдений скелет. Розмова із археологом Ігорем Ігнатенко
- На розпайованій і перепроданій землі в Ялівщині знайшли стародавні артефакти
- У Чернігові службовці та екоактивісти прибирали сміття у ландшафтному парку
