2 грудня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбулась презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору.
Вітаємо всіх у серці нашої держави, у святій Софії, яка дає нам міцний грунт під ногами і впевненість у тому, що ми були, є і будемо, - каже генеральна директорка НАІЗ "Чернігів стародавній" Наталія Реброва.
Наталія Реброва
У випуску «Спас Чернігівський: Собор як місце єднання» - 18 статей з новітніми дослідженнями істориків і археологів та іншими тематичними матеріалами. Презентацію провели біля виставки «Спас Чернігівський у Софії Київській». Локація не випадкова, адже ці унікальні храми XI століття є ровесниками і одними з найдавніших та найцінніших святинь України.
Софія Київська є золотим стандартом нашої національної спадщини. Саме тому в її стінах ми сьогодні говоримо про необхідність переосмислення нашого Спасу. Адже поряд із Софією Київською це найдавніша збережена пам’ятка на території України. Це центр духовності, державності, а також – пантеон князів. Саме тому ми намагаємось вивести її з тіні суто культової споруди, переосмислити її значення і вивести за межі регіональності, - говорить Інна Непотенко, заступниця генерального директорка НАІЗ "Чернігів стародавній".
Інна Непотенко
У заході взяли участь небайдужі до долі чернігівської пам’ятки люди. Так, до обговорення доєднався третій Президент України Віктор Ющенко, який підкреслив спорідненість Софії Київської з чернігівським Спасом.
Ці два величаві об’єкти, які так переплетені родинними зв’язками, які так базово стоять у фундаменті нашої державності, що, очевидно, вони потребують всілякої уваги: і державної, і національної, і наукової, - сказав Віктор Ющенко.
Віктор Ющенко
Крім того, меценатом проєкту виступила голова фракції «ЄС» у чернігівській міськраді Марина Семененко.
Тисячу років тому наша держава була номінально поділена на Лівобережжя і Правобережжя зі столицями у Києві та Чернігові. І храми, Спас і Софія, були не просто храми, а концептуальні символи, структури держави того часу. Яку функцію виконувало Лівобережжя? Воно приймало на себе весь удар кочівників. І, мабуть, не випадково, що сьогодні саме Лівобережжя знову стикнулось із цими новими-старими завойовниками. І, можливо, невипадково, що Спас Чернігівський у такому занедбаному стані. Можливо, ворог бачить і аналізує нашу історію краще за нас і розуміє, що якщо Спас у занепаді, то на цю державу можна напасти, тому що в занепаді насправді все Лівобережжя, - каже пані Семененко.
Марина Семененко
Така увага до Чернігова важлива не лише у сенсі відновлення Спасо-Преображенського храму, але й для виховання майбутніх поколінь. Таку думку висловив народний депутат Сергій Тарута, який також готовий допомагати у відновленні святині.
З одної сторони пишаєшся, що ми маємо таке надбання. З іншої сторони, хотілося б, щоб держава більше приділяла уваги, щоб ми могли зберігати у гарному стані. І щоб кожна дитинка знала, що ще 1000 років тому тут уже були такі святині, а Русь наша простягалася до Смоленська, Суздалі, це наша земля, а не навпаки, як зараз намагається сказати ворог, - каже пан Тарута.
Сергій Тарута
Важливо, що журнал «Антиквар» розповсюджується по багатьох бібліотеках і наукових установах, тому про чернігівський Спас дізнаються люди в усіх куточках України. Тож розмова про нашу святиню впевнено піднімається на загальнодержавний рівень.
***
Час Чернігівський писав про таке:
