Унікальний експонат – череп первісного бика або тура – зберігають у Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського. У фрагменті черепа прямого пращура бика свійського відсутня нижня щелепа, а сам експонат представлений лобною, лицьовою частиною, верхньою щелепою з зубним рядом та роговими стрижнями.
Як повідомили у музеї, череп знайшли у 1971 році два ніжинські школярі на дні річки Остер. За словами музейчиків, така фауністична знахідка є підтвердженням існування турів на території нашого краю.
Череп тура у музеї експонують з 1976 року. На етикетці зазначено наступну інформацію: череп бика первісного-тура – прямого пращура бика свійського, знайдений 5 серпня 1971 року в річці Остер учнями школи №5 міста Ніжина Сергієм Сенько та Сергієм Небесним.
«У 2020 році у ході побудови нової експозиції відділу Музей природи Приостер’я Ніжинського краєзнавчого музею було проведено реставрацію обламаних рогових стрижнів, - повідомляє завідувачка відділу Лариса Тарасенко. – Череп пофарбували акриловими фарбами у темно-коричневий колір. Захотілося знайти більш детальну інформацію щодо експонату: колектори, місце збору, шлях до музею. Така інформація цікава як для співробітників музею, так й для відвідувачів, адже музей – це не тільки місце колекціонування та експонування, а і комунікації. Тож, було проведено тривалу пошукову роботу».
Завдячуючи інформації ніжинки Валентини Зуєнко вдалося поспілкуватися з Сергієм Івановичем Сенько, який нині проживає у Чернігові. По закінченню Ніжинської середньої школи №5 він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Нині Сергій Сенько – полковник Повітряних сил ЗСУ у запасі.
«Він добре пам’ятає той епізод зі свого життя, коли разом із своїм однокласником Сергієм Небесним влітку 1971 року купався у річці Остер у районі вулиці Мирної (навпроти будинку за №103), - завідувачка відділу Музей природи Приостер’я музею. – У руслі річки вони натрапили на предмет й рогові стрижні прийняли за труби. Вирішили перевірити чи не заплила туди риба. «Предмет» був зануреним у донних торф’янистих відкладах річки Остер. Як витягли – побачили череп невідомої тварини й залишили б знахідку на березі річки та хлопцям порадили передати череп тварини до краєзнавчого музею».
На велосипеді друзі привезли череп у краєзнавчий музей. Пізніше Сергій Сенько приніс ще й уламок стрижня. Фахівцями було визначено видову приналежність знахідки. Починаючи з 1976 року і до цього часу череп тура демонструють у експозиційному комплексі «Свідки минулого» відділу Музей природи Приостер’я.
За словами Лариси Тарасенко, така фауністична знахідка є підтвердженням існування турів на території нашого краю.
Тур – вимерлий вид, який є пращуром свійського бика (великої рогатої худоби). Ареол проживання первісного бика поширювався на країни Середземномор’я, Близького Сходу, Середньої Азії, Західної і Центральної Європи, в тому числі й України. Тур був великою твариною (жива маса у межах 1000 кілограм, у загривку 2 – метри), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками. Звір відзначався великою силою, швидкістю, різким норовом. Серед важливих чинників щодо зменшення чисельності популяції Bos primigenius було стихійне безпланове полювання, знищення лісів задля збільшення площ оброблюваної землі.
За інформацією Національного науково-природничого музею НАН України, останні два тури загинули в середині ХІІ століття – один в 1627 році недалеко від Варшави, а другий в 1669 році в одному із зоопарків колишньої Прусії.
"Час Чернігівський" писав про тварин:
- Рисі, куниці, лосі, кабани - рідкісні фотокадри тварин вдалося вполювати у лісовому господарстві біля кордону
- У парку «Міжрічинський» на Чернігівщині помітили сліди рисі та трьох її кошенят
- В ліси Чернігівщини повернувся бурий ведмідь
Джерело: Віталій НАЗАРЕНКО. Фото Лариси Тарасенко
