На Чернігівщині мешкає павук-стрибун: невеликий павук (5-9 мм) із винятковим зором, завдяки якому може точно оцінювати відстань до здобичі, уникати хижаків і виконувати складні стрибки.
Вчені вивчили особливості будови очей цього павука, які на відміну від людей мають кілька шарів сітківки (а кожен з нас має по одній сітківці в кожному оці). Крім того, що вони мають 8 (!) очей розташованих у два ряди, то два великих висунутих вперед ока використовуються для стереоскопічного зору.
Така особливість дає можливість цьому павучку сприймати зображення з різним рівнем фокусування. Один шар може бачити об’єкт чітко, тоді як інший — дещо розмитим. Тобто цей павук постійно бачить кілька рівнів фокусування одночасно. А його мозок (розміром із макове зернятко) порівнює ці відмінності різкості та визначає відстань до предмета.
На основі цих дослідів створено камеру - пристрій під назвою SpiderCam здатний створювати тривимірні карти простору в реальному часі, споживаючи менше енергії, ніж звичайний нічник. Створена дослідниками камера фіксує два варіанти одного й того самого зображення з незначною різницею у фокусуванні. А спеціальний алгоритм аналізує ступінь розмиття між ними та миттєво обчислює глибину простору. Завдяки цьому камера формує тривимірну карту навколишнього середовища в режимі реального часу. Головною перевагою нової технології стала її значна енергоефективність: на створення карти глибини із частотою 32,5 кадра на секунду, використовується лише 624 мілівати енергії. Для порівняння: більшість звичайних нічників споживають понад один ват.
І ще декілька фактів про павука-стрибуна:
- Має унікальну можливість розширювати свої кінцівки внаслідок зміни тиску в крові. Це дозволяє павукам стрибати на великі відстані аж до 60 см у довжину, що у десятки разів перевищує розмір їх тіла. При цьому він використовує напівгідравлічну систему, що дозволяє йому здійснювати швидкі та точні стрибки на великі відстані, відчуваючи при цьому перевантаження, вищі, ніж у пілотів винищувачів.
- Перед стрибком павук страхується: прикріплює на те місце, звідки буде відбуватися стрибок, шовкову нитку павутини. Якщо стрибок не вдався, вони можуть швидко за допомогою цієї нитки-павутини повернутися на «вихідну позицію».
- Нитки – павутини використовуються ними і як будматеріал для житла, в якому самка відкладає яйця і стежить за ними поки не вилупляться дитинчата.
- Мають найрізноманітніші малюнки на тільці та можуть бути різних кольорів. Багато видів павуків-стрибунів імітують мурах, жуків і навіть скорпіонів, є павуки-«зебри», «павичі» та ін.
- На відміну від інших павуків вони легко видираються по склу: допомагають у цьому дуже маленькі волоски та кігті.
До речі, павуки-стрибуни не агресивні, вони першими не нападають і не становлять загрози для людини, оскільки їхні щелепи здебільшого не здатні прокусити шкіру. Часто мешкають поблизу населених пунктів або в них.
У теплі сонячні дні їх можна побачити на стінах, рослинах чи огорожах і навіть у приміщеннях. Впізнати павука-стрибуна найлегше за характерним «котячим» поглядом завдяки великим переднім очам, його компактним розмірам (5–9 мм), кремезному тілу та впевненим, різким стрибкам на здобич на нитці-павутинці. Цей павук не тікає, як інші, а робить різкі та точні стрибки на великі відстані.
Джерело: Чернігівщина туристична
"Час Чернігівський" писав про таке:
