На Чернігівщині 29 травня прощались із чотирма бійцями ЗСУ. Ігоря СКОКА поховали у Іванівській громаді, Андрія ПОНОМАРЕНКА - у Менській, Миколу КОВТУНА - у Ніжині, Михайла ШАПОШНІКОВА - у Чернігові.
Солдат Ігор СКОК народився 24 січня 1987 року у селі Іванівка Чернігівської області. Закінчив ВСП "Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ".
Після початку повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Боронив Батьківщину на посаді стрільця-номера обслуги механізованого відділення.
Солдат Ігор СКОК
Загинув 7 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися із бійцем у Чернігові, поховали у селі Іванівка на Чернігівщині.
Прощання із Ігорем СКОКОМ у Чернігові
Солдат Андрій ПОНОМАРЕНКО народився 22 червня 1979 року в місті Бобруйськ (Білорусь). З часом переїхав на Чернігівщину, навчався в Менській загальноосвітній школі імені Леніна. Далі вступив до Чернігівського СПТУ № 18, де опанував спеціальність «Електромонтажник силових мереж».
Проходив строкову військову службу, потім працював на будівництві. Торік долучився до лав ЗС України та став на захист її Незалежності. Служив на посаді стрільця-оператора стрілецького відділення.
Загинув 19 травня 2024 року у бою на Донеччині. Попрощалися та поховали у Мені на Чернігівщині.
Прощання із Андрієм ПОНОМАРЕНКОМ у Менській громаді
Головний сержант Микола КОВТУН народився 1 січня 1974 року в місті Ніжин. Навчався у Ніжинській ЗОШ №6, а потім - у ПТУ №11 за фахом "Монтажник радіоапаратури".
Проходив строкову військову службу, після повернення до цивільного життя працював у Ніжинському хлібзаводі. На захист України став ще у 2014 році, учасник АТО. 25 лютого 2022 року вкотре став на захист Батьківщини. Боронив східні кордони України.
Микола КОВТУН
Загинув 21 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися із бійцем та поховали у Ніжині.
Прощання із Миколою Ковтуном у Ніжині
Солдат Михайло ШАПОШНІКОВ народився 1 жовтня 1969 року в селищі Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині. Пізніше з родиною переїхав у місто Чернігів, де навчався у місцевій школі №22. Після закінчення восьми класів вступив до училища при Чернігівському радіозаводі (СПТУ-15), де навчався на спеціальності «слюсар-складальник».
Після закінчення навчання проходив строкову військову службу у танкових військах в німецькому містечку Еберсвальде-Фінов. Далі працював водієм в місцевому автопарку, а пізніше - на українських та закордонних пасажирських перевезеннях, чому присвятив більшу частину свого життя. До повномасштабного вторгнення рф на територію України був приватним підприємцем. В перші дні російського повномасштабного вторгнення став на захист Чернігова у складі лав місцевої ТрО. На посаді солдата-стрільця брав участь у бойових діях в районах Олександрівки та «Епіцентру».
Після деокупації Чернігівщини пройшов перепідготовку за фахом стрільця-зенітника на базі ПЗРК «Ігла». Наприкінці 2022 року та на початку 2023 - брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку, а також в районі Білогорівки, що на Луганщині. Боронив східні кордони України.
9 травня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині отримав важке поранення. Був евакуйований, лікарі намагалися врятувати життя воїна, але 17 травня 2024 року під час чергової операції серце Захисника зупинилося назавжди. Попрощалися із бійцем у Чернігові, поховали на кладовищі Ялівщини.
Прощання із Михайлом ШАПОШНІКОВИМ у Чернігові
Джерело: Чернігівський ТЦК та СП
"Час Чернігівський" писав про таке:
