42-річний Олексій Горбачов із Запоріжжя та 40-річний Андрій Нікітін із Миколаївщини, котрих підозрюють у спробі викрадення грошей з відділення банку «Південний» у Чернігові та підпалі, подали апеляційні скарги. На рішення Новозаводського районного суду Чернігова про тримання їх у СІЗО з альтернативою внесення застави 7,5 мільйона гривень. Обидва наполягають, що затримані незаконно і не мають стосунку до цієї справи.
Прокурор Андрій Авраменко по справі Горбачова акцентував, що генетичні експертизи є одним з доказів і доводять, що підозрювані були на місці.
Також було проаналізовано рух авто, що у користуванні підозрюваних. Аналіз телефонних дзвінків свідчить про їх перебування в Чернігові в період підготовки до вчинення та скоєння злочину. Встановлені свідки — власники квартир, які здавали їх цим чоловікам. До речі, Горбачов раніше знаходився у розшуку.
Що кажуть підозрювані
На слова прокурора Горбачов відповів, що будь-хто може знаходитися в будь-якому місці, але це не привід звинувачувати.
Розповів суду деталі затримання. «Був у матері. Вона інвалід. О 6-ій годині ранку виламали двері. Стягнули мене з ліжка, стали на голову. Хто це зробив, не бачив. Незаконно відібрали зразки ДНК, пхали палички в ніс, у вуха, в рот по декілька разів. Якісь маніпуляції робили з моїми руками, я не бачив, тому що на мені стояли. Винесли у коридор, там вдягнули, і тільки після цього увімкнув слідчий камеру і почав розмовляти. Оскільки у мене відібрали незаконно зразки ДНК і відбитки пальців, вони можуть опинитися у будь-якому місці, будь-якій експертизі й на будь-якій речі». Говорив, що забрали 30 тисяч гривень, котрі належать матері. Додав, що під подушку йому підкинули пістолет.
Про розшук пояснив, що на початку бойових дій перебував у Херсонському СІЗО, де пробув півроку.
Сказав прокурору: «Чому ви не зазначаєте, що я був у базі, як зниклий безвісти? Чому ви не зазначаєте, що мене катували? Моє життя висіло не просто на волосині, а в міліметрах від смерті щодня. Дійсно, я був в окупації. Нас били, знущалися з нас. Три місяці тому я проходив поліграф на колабораціонізм і таке інше. Поліграф підтвердив, що ніякого відношення до зради й окупантів не маю». Також сказав, що того дня, як випустили із СІЗО, помер його батько.
А 28 травня до нього в ізолятор тимчасового тримання приходили двоє незнайомих чоловіків. Намагались залякувати. Знаючи, що дружина і дитина за кордоном, говорили, що будуть впливати на них, робити різну гидоту. Лякали, що всі суди в Чернігові у них «схоплені». Пропонували погодитися на те, що напишуть і принесуть. За це суд пройде легко, ніхто не буде перешкоджати, термін дадуть мінімальний.
Говорив, що дружину Нікітіна, начебто, вивозили на цвинтар і погрожували їй. Додав, що звернеться до Державного бюро розслідувань щодо неправомірних дій поліції під час затримання і тиску невідомих в ізоляторі тимчасового тримання.
«Я нічого не вчиняв, моя єдина помилка, що хотів переїхати жити в Чернігів з дружиною. Приїхала група КОРД, оперативники, група слідчих. Забрали дружину, дали запотиличника, закинули в машину, почали погрожувати, щоб давала показання проти мене. Лежить теща з останньою стадією раку, вони кажуть: «Що, мама хвора, на останній стадії? Хі-хі, ха-ха. У мене навіть у голові не вкладається, якою треба бути людиною, щоб таке казати. Погрожували, якщо не буду співпрацювати, не візьму на себе провину, то закриють ще й дружину», — сказав на суді Андрій Нікітін.
Як готувались
У слідства та прокуратури свої аргументи. Злодюг було двоє — це зафіксувала вночі відеокамера банку. Вони були у масках та темному одязі, присвічували ліхтариком.
До проникнення в банк підозрювані готувалися. Для цього з середини лютого по 6 травня періодично жили у Чернігові. Збирали інформацію про розташування сховища у банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації. Неодноразово оглядали та просвічували вночі двері, вікна та можливі шляхи підпалу зі сторони даху.
Викопали та укріпили тунель з території дитсадка «Барвінок», до суміжного з банком підвалу багатоповерхівки. Підготували отвір до сховища через підлогу у банку. Також прийняли рішення про підпал частини приміщення. По заздалегідь приготовленій дерев’яній драбині залізли на дах банку, через вентиляційний канал наповнили приміщення паливно-мастильними матеріалами та підпалили через вентиляційні шафи.
Зайнялося полум`я та відбувся вибух, завалилися покрівля та частина стін. За версією слідства, потім пробили наскрізь заздалегідь підготовлений отвір до сховища, через який Нікітін проник всередину. Зламував індивідуальні банківські скриньки, шукав речі та гроші.
На той час в банківських комірках зберігалася валюта дев’яти клієнтів. Суми від 4200 та 10 тисяч євро до 30000 доларів США. В перерахунку на національну валюту 5 501 755 гривень.
До сховків саме з грошима дістатися не вдалося. Бо вже наближалися до банку пожежники та поліція. Тому спільникам довелося тікати.
На місці правоохоронці знайшли покинутий темний рюкзак і, за їхньою версією, на ньому є ДНК одного із затриманих.
Також Горбачова підозрюють у розбої та угоні (суд в Запорізькій області). Нікітіну інкримінують десять статей, серед яких розбій, бандитизм, незаконне зберігання зброї, опір правоохоронцям (справа в суді на Миколаївщині). Та, певно, в обвинувачення бракує доказів, оскільки обоє підозрюваних знаходилися на волі.
За чернігівський банк у них дві статті: замах на крадіжку з проникненням та умисне пошкодження майна. У разі доведення вини обом загрожує до 12 років ув’язнення.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
