Наталія Бичко з Городні разом з донькою Олександрою продають чорниці на базарі у Городні. Підходжу ближче – ягоди крупні, одна в одну, чисті, без листя. Видно, бралися руками, а не комбайном. Ціна – 180 гривень за літрову банку.
Наталія розказала, що кожного року в ягідний сезон щодня відправляється у ліс. Для цього їздить у Моложаву, яка славиться чорничниками і крупною ягодою.
– Моя бабуся Парасковія Киян жила у Невклі, – охоче розповідає жінка. – Тож мама родом звідти. Там взагалі чорничників – тьма. Бо ж місцевість болотиста, з високою вологістю. Тож я з дитинства звична до ягідного промислу. Влітку – до бабусі на канікули, і як тільки починається ягідний сезон, щодня підйом о п’ятій ранку і – у ліс.
Ягоду приймали за гроші. За них ми потім купували собі необхідне спорядження у школу. Хотілося ж гарно одягатися, а у батьків зарплати тоді які були? Мама ніколи не казала скільки треба набрати ягоди. Скільки наберемо – то й наше. Але менше п’яти літрів ми ніколи не приносили.
Зараз, каже Наталія, за день вона набирає у лісі по 11-12 літрів чорниці. Їздить машиною з друзями. Це якщо брати ягоду десь з п’ятої ранку й години до десятої. Більше витримати важко, бо у спеку лютують не тільки комарі, а й гедзі. Беруть тільки руками, ніяких пристроїв чи саморобних комбайнів: так і ягода чистенька, одна в одну, й чорничники не псуються.
– Цьогоріч ягода так собі, – ділиться Наталія. – Мабуть, тому, що довго трималась холодна погода. Вона не тільки за розміром, а й на смак буде інша, ніж та, що достигала за потрібної температури. Щоб набрати відбірної, треба походити, пошукати місцини. У минулому році теж було так само. А от у позаминулому врожай чорниці радував, багато її було.
Чорницю здають на прийомні пункти і продають на базарі. На базарі вигідніше по ціні, але коли набереш багато, складно все одразу продати, а товар же такий, що швидко псується. У десятилітровому відрі вміщується сім-вісім кілограмів чорниці. Таким чином можна заробити за день від 1400 гривень, якщо не лінуватися.
– Тільки шахеди лякають, – каже жінка. – Вчора разів три недалеко у лісі бахкало, страшно було. Ніде від них життя нема, і в лісі також.
Олександра стоїть поруч з мамою за прилавком. Каже, дорослі її по ягоди не беруть. Бо їй ще тільки вісім років, а у лісі і ягоду брати важко, і страшно коли шахеди літають. А на базар вийшла допомогти Наталії продати чорниці, бо мріє про новий телефон. Мама пообіцяла зробити їй такий подарунок, як вдасться трохи заробити на ягодах.
Джерело: "Новини Городнянщини", авторка Світлана ЧУГАЙ
"Час Чернігівський" писав про таке:
