Третього квітня нинішнього року на дорозі між селами Полюшкіне та Костобобрів Новгород-Сіверського району сталася біда. Через великий порив вітру сосна впала на дах автомобіля «Джилі СК2», що проїжджав асфальтованою дорогою повз лісосмугу.
За кермом був 59-річний Юрій Хіро, поряд на пасажирському сидінні їхав його товариш, 69-річний Микола Лобок. Чоловіки родом із Костобоброва. 38-річні Ірина Данченко (падчерка Миколи) та Олександр Орлов, подружжя, сиділи на задньому сидінні. Вони загинули на місці. 10-річна Ліза, донька Ірини від першого шлюбу, змогла вибратися самотужки з понівеченої машини. На щастя, дитина не постраждала.
— Усе сталося миттєво. Що падало дерево, ніхто й не побачив. Печалить і те, що ніхто з водіїв не зупинився і не допоміг постраждалим, — згадувала тоді момент аварії Марина ЗАРІЦЬКА, донька Юрія Хіро. — Батько стукнувся головою, був ще при тямі, але вилізти з машини самостійно не зміг. Бачив, як повз них проїхало кілька машин. Аби не така байдужість, може, вдалося б врятувати когось.
— Як зараз почувається батько? — запитала 6 липня.
— Перебуває в чернігівській лікарні №4. Йому 10 травня в київському інституті нейрохірургії зробили операцію, тепер зможе самостійно тримати голову. Тато дуже схуд, знесилений, інколи зневірений. Ми підтримуємо і підбадьорюємо.
Він і досі не відчуває своє тіло від грудей, у нього часто температура, тиск скаче: то високий, то низький. Бувають напади задухи і панічної атаки. Сильно болить горло після операцій, збирається багато мокротиння в легенях, які не повністю функціонують, і тато змушений постійно відхаркуватись.
Ми з дітьми були два тижні в Україні і провідували його кожного дня в інституті нейрохірургії. Поки 24 червня його не перевели в Чернігів. Тут хороші і кваліфіковані лікарі та спеціалісти. Моя мати цілодобово знаходиться з татом, йому кожну хвилину потрібна допомога. Він боїться залишатися сам.
Зараз з ним займаються реабілітологи, вчать сидіти, їсти, говорити. Сьогодні тата підключили до апарата ШВЛ, йому важко самостійно дихати. У майбутньому треба буде інвалідний багатофункціональний візочок.
У Миколи Лобка був стан середньої тяжкості, порушений хребет. Чоловік удруге за сім місяців опинився в лікарні. 9 вересня 2023 року російська ракета прилетіла в його двір на околиці села Костобобрів Семенівської громади. До кордону з Росією звідти — менше кілометра. Чоловікові відірвало кисть лівої руки. У живіт потрапили два уламки розміром з монету, довелося вирізати метр кишківника. Операція тривала п’ять годин. Шили семенівські хірурги Михайло Бузань та Сергій Короткий.
Того злощасного дня разом з родиною доньки повертався з Києва з реабілітації. Олександр та Ірина жили в столиці. Чоловік родом із Шостки, що на Сумщині. Військовий, був на реабілітації після поранення. Жінка працювала помічником вихователя в столичному садочку. Взяла відпустку власним коштом.
— З 16 квітня живемо в Смолянці Олишівської селищної громади Чернігівського району. Тетяна, друга донька, купила нам тут будинок. Семенівська громада нам дала безкоштовно машину. Усе, що влізло, загрузили і вивезли, — каже Валентина ЛОБОК, дружина. — Тут після Костобоброва, ніби в раю. Тихе і спокійне життя. Посадили город. Люди допомагають теж потроху. Раз тільки, учора (8 липня. — Авт.), перенервували, коли ракети на Київ повз нас летіли.
Оформилися як внутрішньо переміщенні особи. Отримуємо по дві тисячі кожен, але не вистачає. Он Миколі купила ліків на п’ять тисяч гривень...
Треба наступного тижня їхати в Чернігів, робити знімки. Рука майже не рухається, ледь може поворухнути двома пальцями. І досі ходить у двох корсетах: на спині і шиї. Усе купуємо за свій кошт.
— Де зараз Ліза?
— З батьком у Києві.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Бусик зі студентами влетів у бетонну загорожу
- Резонансна ДТП у Чернігові: патрульні розкрили деталі
- Загинула родина: їхали навідати квартиру в селі на Чернігівщині
* * *
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
