Білоруське опозиційне медіа стверджує - аби здійснити наймасовішу атаку на Київ - росіяни використали прикордоння білорусі - уздовж Чернігівщини та Житомирщини, пише «Гомельскі Флагшток».
В ніч на 23 травня, коли росія розпочинала одну з наймасовіших повітряних атак Києва, з території білорусі в Україну летіли російські дрони. Перші повідомлення моніторингових каналів з'явилися близько 05:20.
У цей час український моніторинговий канал «Ринда моніторить» поінформував про те, що «протягом ночі відзначено неодноразові зальоти БпЛА з території білорусі, зараз один із них рухається у бік Чорнобильської зони відчуження».
О 06:11, о 06:45 та 06:54 той же канал повідомив про нові зальоти безпілотників за аналогічним маршрутом. О 07:06 він проінформував, що черговий дрон рухається з території білорусі у бік Прип'яті. О 10:10 стався ще один заліт за аналогічним напрямом.
Ситуація повторилася наступної ночі, перед запуском росією ракет. О 02:31 черговий БпЛА зайшов з території Гомельщини курсом на Чорнобиль, о 02:33 курсом на Овруч, о 02:40 знову курсом на Чорнобиль.
Зальоти підтверджувалися повідомленнями на інших українських моніторингових каналах. Загалом 23–24 травня зафіксовано щонайменше 9 зальотів. Судячи з опублікованих схем, це ті безпілотники, які рф запустила з Брянської області і які прямували вздовж білорусько-українського кордону, неодноразово перетинаючи його. Тут якраз йдеться про Чернігівщину.
В свою чергу, радник міністра оборони Сергій Бескрестнов говорить: у цій атаці росіяни якраз послуговувалися білоруссю мінімально.
Реактивні «Шахеди» у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як «Герань-3», так і «Герань-4». «Шахедів» з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність.
«Спроб керувати «Шахедами» з РБ цього разу не фіксувалося. Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу. Я вважаю, що цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва.
Нічого технологічно чи тактично нового для себе в цій атаці я не побачив», - сказав фахівець.
Нагадаємо, що 16 травня Бескрестнов повідомив, що наприкінці зими ЗСУ припинили роботу пунктів управління «Шахедами» з території білорусі. З того часу не фіксували активних спроб відновити роботу цих пунктів.
Але під час комбінованої атаки 13 травня знову зафіксували роботу радіомодемів на борту БПЛА рф над українською територією поблизу білоруських кордонів.
"Час Чернігівський" писав про таке:
