На сайті Президента розміщено петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю в/ч А 4355, 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ, солдату Костянтину Ярових.
Костянтин Ярових народився 11 лютого 1975 року у Києві, але все своє життя прожив у Чернігові. Навчався у школі №1, в якій після закінчення працював педагогом-організатором. Згодом опанував спеціальність «Менеджер виробничої сфери» у Чернігівському інституті економіки та управління.
Після закінчення інституту працював на міському підприємстві «Чексіл», де вже у 25 років став начальником цеху. Після цього проходив трудову діяльність на інших підприємствах рідного міста: «Хімтекстильмаш», «Вена», «Строй Дом». Всюди показував себе відповідальним та ініціативним, впроваджував нові ідеї та проєкти. Наприклад, супермаркет «Вена» у Славутичі - це його ідея, яку він реалізував від початку до кінця та перший час працював там на посаді директора.
Успішно очолював фірму «Будівель». Займався утепленням та декорацією фасадів будинків, розробкою і облаштуванням ландшафту у дворах замовників. Був засновник проєкту «Інтер’єр-Фасад-Ландшафт».
У рідному Чернігові Костянтин зустрівся зі своєю дружиною Людмилою. Разом вони прожили 21 рік і виховували трьох синів — Владислава, Кирила та Гліба.
На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Костянтин, як волонтер, допомагав літнім людям. Під обстрілами у блокадному Чернігові їздив на велосипеді містом та розвозив продукти, стояв у чергах за ліками, допомагав людям поважного віку готувати їжу, робив їм уколи, прибирав у кімнатах. Ускладнювало ситуацію також і те, що підопічні Костянтина мали обмежені можливості. Ліки купував і за свої, і за ті, що переказували родичі пенсіонерів. Потім дізнався від інших волонтерів, де дають безкоштовно медпрепарати, і брав необхідне за списком.
Костянтин мав законне право виїхати за кордон, бо один з синів – людина з інвалідністю. Але він залишився, щоб захищати рідне місто та допомагати безпорадним чернігівцям.
Восени 2022 року Костянтин Ярових, незважаючи на те, що ніколи не служив в армії, бо мав медичні протипоказання, добровільно пішов до військкомату та долучився до лав Збройних сил України. Майже 2 роки він захищав рідну Батьківщину, виконував усі накази командування, героїчно та віддано до останнього дня життя захищав українців від країни-агресора. Отримав поранення під Бахмутом, потім виконував свій обов'язок по захисту країни на Харківщині.
11 червня 2024 року поблизу села Берестове Куп’янського району Харківської області кулеметник Костянтин Ярових загинув під час виконання бойового завдання, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Героїчний чернігівець помер від вибухової хвилі під час артилерійського обстрілу.
«Минув місяць, як тебе з нами немає… Біль не вщухає, не стає меншою. Таке відчуття, наче ноги перебили і я повинна знову навчитися ходити. Але вже без тебе», - написала на своїй сторінці в Facebook 11 липня Людмила Богун - дружина Костянтина.
Костянтин Ярових - приклад сміливої, наполегливої та благородної людини, справжнього патріота та Захисника нашої Батьківщини та українського народу. Щонайменше, що ми можемо зробити це пам’ятавати героїчні вчинки чернігівця та підтримати петицію про присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
Підписати петицію можна ТУТ.
Джерело: Сайт Президента України, "Вість",
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Став на захст України разом із сином: рідні просять за петицію щодо присвоєння звання Героя (посмертно)
- Чекав і вірив в перемогу: рідні просять підтримати петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
- Віддав життя за Україну разом з рідним братом: рідні просять за петицію щодо звання Героя України
