Микола Кондренко, керівник підприємства СТОВ «Віра», що у Вихвостові на Городнянщині, у розпачі. На війну забирають працівників.
Підприємство «Віра» відоме екстенсивним підходом до виробництва. Мало техніки, багато ручної праці. Нібито погано, але у Вихвостові і навколишніх селах — Розвинівці, Куликівці, Тупичеві, — Кондренка хвалили. Бо давав роботу. Помагав з житлом.
У кращі часи підприємство формувало 60 відсотків районного бюджету.
— А тепер ми упали на коліна повністю, — каже Микола Кондренко. — У нас за два-три тижні забрали десяток чоловік. Трактористів, доярів. Нема кому робить. Їздимо по всіх навколишніх селах. І возимо — з Бурівки, Тупичева, з села Куликівки. Нема кому корів доїть! Нема кому корів пасти!
Я йду не в ногу з сучасним виробництвом, — каже з прикрістю. — У них доїльні зали. А ми дідівським шляхом рухалися. У нас просто колгосп. Я прийняв господарство колгоспом. І не зумів зробити, щоб воно стало приватне. Щоб працювало на господаря. Ми й досі працюємо колгоспом.
— Так вас же хвалили за це.
— Якщо хвалять, значить, погано той керівник працює. Колгоспи — це пережиток. У нас ріллі — 4 тисячі гектарів, — каже. — Дійна череда 1300 голів. Працюючих механізаторів і тваринників-чоловіків 130. А бронь дають тільки на половину. Дали — і в жовтні вона закінчується. Ми сидимо й не знаємо, що робить. Чи вийде далі з тією бронню, чи ні. Це біда. І біда не тільки для нас.
— Не можем будівельників знайти, щоб ремонти зробить на фермі, — продовжує. — У нас раніше було три бригади. Навіть у минулому — дві. А зараз двох мужчин з Городні знайшли з горем пополам. Дай, Боже, дожить, щоб настали перемога й мир.
Втім, у Вихвостові не бачать, що підприємство перестало працювати на повну потужність. Вірять, що такий досвідчений господар як Кондренко знайде вихід. Вміє спілкуватися з начальством, у тому числі з військовим.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
