Зоя Сірик з родиною втратили житло в пекельному березні 22 року. Їх будинок знищили загарбники у мікрорайоні Бобровиця, який ворог нещадно випалював, намагаючись увірватися у Чернігів. Відновлювати вирішили власними силами і коштами, яких вистачило не надовго.
Зоя, постраждала жителька мікрорайону Бобровиця:
Це наше, ви знаєте ми звикли, живемо 32 роки. Розумієте - це своє. Саме рідне, тому вирішили відновити.
Фундамент і стіни звели самі, з дахом допомогли благодійники і волонтери. У 25 році нарешті отримали першу частину грошей за державною програмою єВідновлення. Їх вистачило на утеплення і частково на внутрішні роботи.
Зоя, постраждала жителька мікрорайону Бобровиця:
Заходьте. Це наш дім. Ось кухня: балон газовий стоїть, мікрохвильовку врятувала, холодильник дали люди безкоштовно. Це у нас перший поверх, то цокольний. Стіни тут готові, шпалери поклеїти, стелю, підлогу.
Зоя обладнала швейну майстерню, яка була у неї до війни. Машинки згоріли у вогні, але благодійники допомогли з придбанням нових. Щоправда, через відключення світла роботу поставила на паузу.
Зоя, постраждала жителька мікрорайону Бобровиця:
Все життя шию, погоріли всі машинки, але допомогли благодійники. Світла нема і я не беру роботу, бо не потягну зараз... 20 років на Сіверянці працювала, потім по приватним фірмах, штори шила і все, що давали.
Жінка каже, що нинішня зима для них найважча. Опалюють будинок твердопаливним котлом, якому потрібне живлення. Та й через люті морози йде багато дров.
Зоя, постраждала жителька мікрорайону Бобровиця:
Встав зранку і треба йти топити, сидиш чекаєш, а світло 2-3 години. Це наша норма зимова, але мало. Нічого, протягнемо, виживемо
Зоя виготовляє і відправляє на передову нашим захисникам обереги. Вірить, що незабаром війна закінчиться і всі, хто постраждав зможуть відновитися і повернутися додому.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке: «Тут худоба жила, а тепер ми»: як родина з Чернігова відбудовує зруйноване житло і про що мріє
