Наталія з чоловіком та меншим сином живуть у найбільш постраждалому від ворожих обстрілів 22 року чернігівському мікрорайоні Бобровиця. Вимушено обладнали тимчасове житло в хліві. Будинок, в якому жили було повністю зруйновано.Наталія, постраждала мешканка мікрорайону Бобровиця.
Наталія, постраждала мешканка мікрорайону Бобровиця:
Зараз тут мешкаємо. Переобладнали сарай. Тут худоба жила, а тепер ми у них на квартирі. Перероблювали. Підбили стелю. Стіни утеплювали. Провели опалення. Топимо дровами. Тут одна, а тут друга кімната ... 14 березня нам прилетіло у братову половину будинку. У нього був дерев’яний - все зайнялося. Не зміг нічого врятувати. А наш будинок цегляний. Шось врятували. Повиносили, але все рівно згоріло.
Після життя по чужих оселях родина твердо вирішила відновлювати батьківську хату, спочатку власними силами і за допомоги рідних та друзів. А згодом кошти виділила держава за програмою єВідновлення. До зими встигли звести стіни та накрити дах.
Наталія, постраждала мешканка мікрорайону Бобровиця:
Це наш будинок новий, відбудовуємо, минулого року отримали кошти в серпні і будуємо. До того , як отримали, самі робили, родичі, близькі, друзі допомагали. Багато людей. Хто чим: працею, матеріалами, добрим словом. Стіни поставили за рік. Дах навели, вікна, зараз внутрішні роботи теж потребують коштів, праці та часу... Це мрія мого всього життя. Весь час хотіла - заходиш і велика вітальня... Чому вирішили відновлюватися, а не купувати шось? Коли розбили хату - жили у людей на квартирі. Не подобається квартира. Хай тут сотка землі, але воно моє. Я тут працюю.
З настанням морозів відбудова житла зупинилася, продовжать весною. Родина мріє завершити відбудову і всі разом зустрітися нарешті великою сім’єю, яку доля розкидала по світу.
Наталія, постраждала мешканка мікрорайону Бобровиця:
Мрія у мене, щоб всі за великим столом зібралися, після перемоги. Думаю в усіх одна мрія, щоб закінилися жахіття, щоб повернулися всі чоловіки, брати, діти, всі повернулися.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке: В селах залишилося по одній людині: що відбувається на чернігівському прикордонні
