Говоримо із Юрієм Устименком, майстером-барбером, про те, чому барбершоп – це чоловічий простір, як змінився барберінг за останні роки та конкуренцію у Чернігові.
Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Про чоловічий стиль і барбершопи у Чернігові говоримо сьогодні із барбером Юрієм Устименком у передачі «Наші люди». Як і коли ви стали барбером?
– Спочатку, коли не було барбершопів, працював звичайним майстром, обслуговував як чоловіків, так і жінок. Займався фарбуванням. Але завжди я полюбляв більш чоловічі стрижки, і це була моя тема. Але так як не було барбершопів, тому займався і з дівчатами, і хлопців стриг.
Потім з 'явився перший барбершоп в Чернігові, це був Frisor. Я навіть сам не знав, що таке барбершоп. Коли він відкрився вперше, я відразу прийшов сюди. Познайомився із першими хлопцями-барберами, які відкривали цей барбершоп. І, скажімо так, вони вже допомогли мені дещо в певних моментах, тому що я не міг бороди робити. Взагалі тоді мали їх носити, і, скажімо так, вони мене трошки в цьому плані «піднатаскали», і я вже перекваліфікувався.
Взагалі працюю вже років 20 напевно. А в сфері барберингу лише, от коли відкрився Frisor, це був 2014 чи 2015 рік. Тобто 10 років я працюю в сфері барберингу.
– Чим барбер відрізняється від перукаря?
– Барбери відточують свою майстерність більше в чоловічому напрямку. Якщо майстер вміє і жіночі, чоловічі стрижки, то це означає для мене, що він ні там, ні там не допрацьовує. А барбер сконцентрований на чоловічі стрижки, на голінні чоловічому: бороди, дизайн, вуса і якісь укладки чоловічі. Тому це заклад, куди чоловіки стали більше ходити.
Коли на початку барбершопи з'явилися, це взагалі була асоціація з чоловічим майстром. Тобто це мали бути чоловіки, які обслуговували саме чоловіків. Тому що барбешоп – це чоловічий заклад, це чоловіча територія, це єдине місце, напевно, де чоловік прийти і відпочити на якісь чоловічі теми. Дуже часто ми включаємо футбол, якісь настольні ігри, можуть поспілкуватись
Коли є жінки в колективі, то це десь сковує нас трохи. Але з часом, звісно, почало все це розвиватися і дівчата пішли в барбершопи. Зараз цим вже ніколи не здивуєш. В нашому місті в кожному барбершопі є дівчина. Це не тільки адміністратор, а навіть і майстер. І хочу сказати, що дівчата можуть бути кращі, насправді, за хлопців. Тому що навчитись може кожен.
Але, якщо б у мене був барбершоп, я б напевно дівчат не брав на роботу чисто із-за цієї атмосфери, яка може втратитись.
– Із чим пов’язана така популярність барбершопів у Чернігові?
– Вони стрімко розвиваються не тільки в Чернігові, а й в усій Україні. Їх дуже багато. Якщо раніше це така новинка була, зараз їх в місті, ну вже напевно 8, десь так. Тут є своя атмосфера. Тобто чоловіки цінують це. Кажуть, що «краще я заплачу більше грошей, але саме в такій атмосфері побуваю». Для них це важливо.
– Відчуваєте конкуренцію?
– Є така спортивна конкуренція: нормальна, адекватна конкуренція. Для всіх робота знайдеться. Люди йдуть до конкретно до майстра. Якщо ти розвиваєшся, вони будуть ходити до тебе. Вони не йдуть конкретно сам в заклад, а саме до майстрів своїх йдуть.
– Ви працюєте тільки з постійними клієнтами?
– Я працюю вже тільки на постійних клієнтах. Тобто з вулиці я вже не приймаю. Тобто в мене, якщо я приймаю, то тільки через знайомих. Просять за кума свого брата, чоловіка чи ще когось. Так і більшість майстрів, які вже працюють в певний час. А новим майстрам потрібно «набивати» свою клієнтську базу.
– За який час можна навчитись барберингу?
– Взагалі курс барбера два місяці зазвичай. За два місяці можна отримати основи, а вже потім розвиватися. Тобто ти вдосконалюєш свої навики. Два місяці вистачає.
У мене були учні. Мій найкращий учень – це керівник цього закладу. І він працює, в нього вже свої учні, у тих учнів вже свої є. Скажемо так, хтось за рік стає, комусь треба більше часу. Це не так, як раніше перукарів в училищі декілька років вчили.
– Що змінилось у роботі після російського вторгнення?
–За два місяці змінились погляди. Скажімо так, після вторгнення і після того, як ми змогли вже працювати в місті, я вже не можу стригти чоловіків військово за гроші. Коли були бойові дії у Чернігові, не було ані магазинів, ані грошей, ми допомагали. Ми стригли військових просто на блокпостах, на вулиці, під генератором. І з того часу я вже військових стриг безкоштовно. Тобто я не міг з них брати грошей.
Із часом я трошки переключився, військовим просто робив знижку і зараз роблю. А стрижу безкоштовно військовому госпіталі: ми по п’ятницях ходимо в госпіталь. Це наша волонтерська діяльність. Ми домовились з начальником госпіталя, що певний день ми виділяємо. Нам виділяють кімнату, де ми можемо їх стригти. Дещо є складність, тому що не всі можуть рухатися, тому доводиться навіть в палатах лежачих стригти. Це дещо складно, але треба це все робити.
І ми це зробили на постійної основі. Я почав підключати своїх учнів. Потім соцмережі роблять свою справу. Майстри мені пишуть, що хочуть допомогти. Бажаючих дуже багато, інколи приходиться їх ділити.
Скажемо так, військовим не завжди навіть стрижка потрібна. Вони хочуть просто поспілкуватися, забути про ці військові дії. І їм приємно, що ми приходимо. Що про них не забувають, хочуть їм якось допомогти.
– Барберинг у Чернігові розвивається?
– Барбери сконцентровані саме на чоловічих бородах вусах. А в звичайних перукарнях таке не кожен майстер робить. Якщо і роблять, то це не той рівень. А барбери відрізняються своїм рівнем, своєю якісною.
З'явилося дуже багато майстрів, доволі таки сильних. Хоч я довго працюю, я не вважаю, що я найкращий майстер. Я просто більш старший барбер, такий досвідчений. У мене вже і «онуки» своїх учнів, я їх «онуками» називаю.
* * *
Дивіться попередні випуски передачі "НАШІ ЛЮДИ":
