Світлана і Андрій - сімейна пара. До повномасштабного вторгнення були викладачами, волонтерили. 24 лютого 2022 року долучились до лав ЗСУ.
Ну, вторгнення нас застало за містом. Ми були вдома. Я прокинувся десь о п'ятій годині ранку, почув вибухи. Кажу: "Світлано, почалася, наче, війна", - згадує Андрій.
Світлана каже:
Треба було щось робити. Ми за містом, зв'язалися з колегами. І вирішили не чекати. Сіли на велосипеди. Один наш, один взяли у сусідів. І велосипедами ми добиралися полями до Чернігова кілометрів 25-27. Чомусь не поїхали асфальтованою дорогою. Приїхали в місто, проїхали до військкомату, подивилися черги, зустріли знайомих. Ну, десь о 14-й годині ми були в військкоматі.
Ми запитали, як прийняли рішення долучитись до ЗСУ? Пані Світлана відповідає так:
Готові були до того, що потрібно щось робити. Ну, давайте так, ну, ми вже люди дорослі. Ну, хто, як не ми, почне показувати приклад.
***
Час Чернігівський писав про таке:
