Увечері 26 липня Коропська громада зустріла на колінах, а наступного дня провела в останню путь молодого земляка, воїна, мужнього захисника, чудового сім’янина, люблячого чоловіка, сина і батька, брата, друга і побратима, прекрасну, добру і працьовиту людину Петра Торшина із Риботина.
"Він загинув від ран, отриманих під час оборони нашої України від російської орди. Воїну навіки залишилося 32 роки…" — написала Коропська селищна рада на Facebook-сторінці.
Петро Торшин народився в Риботині, навчався у місцевій школі. Вчителі пригадують, що був дисциплінований і старанний, найбільше любив точні науки, був активний у громадському житті, завжди допомагав по господарству вдома, залюбки займався столярною справою. Любив рибалити. І футбол. У Риботині часто проводять місцеві турніри, і Петро у складі команди «Болото» тричі ставав чемпіоном.
Після школи вивчився в Глухівському коледжі на механіка-водія. Кілька років працював електриком Нехаївської дільниці експлуатації електромереж.
«Відмінний фахівець, золота людина», — сказав про нього керівник дільниці Сергій Олексенко.
Потім здібний і працьовитий чоловік поїхав у столицю. Здобув вищу освіту, влаштувався в «Укренерго», потім працював провідним інженером у Верховній Раді.
Після вторгнення російського загарбника на нашу землю, Петро Торшин відправив дружину і маленького 5-річного сина за кордон, а сам став на захист України. Спочатку був призваний до роти охорони, потім — переведений у військову частину.
Усе трапилося 18 липня. Про обставини того фатального дня розповів односелець Петра Андрій Козуб. Обидва разом тримали позицію — не давали окупантам взяти село Нижнє Покровське під Бахмутом.
"Ворог почав обстріл із мінометів і танків, пішла ворожа піхота, почався ближній контактний бій. Петро Торшин отримав кульове поранення в руку. Були й інші поранені. Евакуація з-під обстрілів була важкою… Наш земляк втратив багато крові, проте все ж вдалося вирватися із небезпеки. Однак справжня біда була попереду... Одна мить — евакуаційний чотиритонний броньований Hummer кинуло, наче іграшковий. Поранені, які їхали всередині, всі опинились зовні, дехто без свідомості…" — йдеться у дописі.
За життя воїна боролися лікарі в госпіталі Дніпра. На жаль, 25 липня серце Петра Торшина зупинилося.
Поховали Героя в селі Риботин.
Читати також: На Чернігівщині поховали воїнів, які загинули у Донецькій та Кіровоградській областях
