12-річний Сашко та 11-річна Таня Власенки з села Будище зі струсом головного мозку, закритими черепно-мозковими травмами, множинними переломами рук, численними гематомами й саднами лежать у коропській лікарні. Упродовж п’яти діб за три зірвані в сусіда персики (той поскаржився) їх з матір’ю, 36-річною Тетяною Власенко, катував співмешканець матері, 46-річний Роман Сапа. Нині нелюд у СІЗО.
Сапа з Києва. Кілька років тому купив хату в селі Оболоння на Коропщині. Туди і забрела непутяща Тетяна. Так і злигалися.
У Тані троє дітей. Старша — дівчинка. Вона і бабу, материну матір, 80-річну, сліпу (інвалід по зору першої групи ) доглядала, і за хазяйством дивилася. Дві кози, свиня, кролі, п’ятеро собак. Та вийшла дівчина заміж, народила дитятко і поїхала до чоловіка.
І вже в хаті верховодив Роман. Жили на бабину пенсію, пенсію Тетяни — кажуть, у неї ВІЛ, — і пенсію Сашка. Дитина теж хвора. Що коїлося за зачиненими дверима, односельці могли лише здогадуватися. Сапа соцпрацівника не впускав. Говорив, що все добре.
— Я теж не могла зайти. Стою біля дверей, а він мені: «Пріходітє завтра». Оскільки сім’я через поведінку матері стояла на обліку як неблагополучна, то вдавалося потрапити мені, як фельдшеру. Приходили з діловодом, тоді вже впускав. Показував, що в холодильнику є продукти. Їсти наварено. І питав при нас: «Дєті, я вас нє обіжаю?» Вони відповідали: «Дядя Рома хороший», — пригадує 51-річна Алла ЖАБКО, кума. — Тепер думаю, що вони його боялися. А мати покривала знущання. На свята завжди ношу дітям подарунки. Принесла на новий рік, а кума і Саша наголо пострижені. Здивувалася. Роман каже: «Це новий імідж у новому році».
А оце пізній вечір, стук. Пустила в хату, світло включила — вони пострижені як попало, брудні. З торбами прийшли, кажуть: «Утекли, коли п’яний заснув. Думали в сіні десь перележати, але до тебе прийшли». Я говорю: «Вас класти спати не буду, поліцію викличу». «Ой. Не треба, ми боїмось. Ми втекли від нього, поки він заснув. А він нас бив з 28 липня, не випускав нікуди. Водички дайте». Я кажу: «Може, їсти?» «І їсти, бо ми три дні ні води, ні їжі не мали». Налила молока, здобну булку поклала. А сама подзвонила в поліцію. Діти розповідали: «Зачинив у погребі, періодично заводив у хату, ставив на коліна, примушував битися головою об підлогу, алюмінієвим карнизом по голові бив». У дітей очі запухлі, наче бджоли покусали. Руки поперебивав їм.
— Алло Михайлівно, що буде з дітьми?
— Цим питанням соцслужба займається.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про таке: Він повернувся… вбити: у Понорницький громаді від домашнього насилля загинула молода жінка
